,
Ви Знаходитеся: Головна > Ми рекомендуємо > Юрій Баранчик : Білорусія на межі серйозних потрясінь

Юрій Баранчик : Білорусія на межі серйозних потрясінь

юрій баранчик : білорусія на межі серйозних потрясінь

Політолог Юрій Баранчик.

Частина I. Економіка

Останнім часом у Білорусі серйозно погіршали цілий ряд економічних показників. Золотовалютні резерви республіки на кінець 2010 року складали всього біля 5,4 млрд. доларів. За два місяці поточного року ЗВР втратили близько 1,2 млрд. доларів. Головна причина цього – негативне зовнішньоторговельне сальдо. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу наближається до 16%. У січні експорт Білорусії скоротився більш ніж на 13%. Підприємства просто вимивають наявну в республіці валюту на оплату імпорту. Крім того, зникла нафтова і газова дельта – різниця між цінами, по яких республіка купувала російську нафту і газ, і цінами на світовому ринку, за рахунок якої керівництво Білорусі могло прикривати свій помилковий економічний курс.

Усе це, у тому числі і необгрунтоване збільшення зарплат бюджетникам напередодні президентських виборів у кінці 2010 року до 500 доларів в середньому, привело до того, що найбільш відкрито системні проблеми вже друге десятиліття білоруської економіки, що не реформується, проявилися на валютному ринку республіки. Так, вже з 1 січня 2011 року була офіційно заборонена видача кредитів фізичним особам в інвалюті після 3 – літнього тимчасового мораторію. За два місяці поточного року білоруський рубель подешевшав на 5,85% до валютного кошику(у неї входять російський рубель, долар і євро), при тому, що на 2011 рік коридор коливань курсу білоруського рубля по відношенню до кошику валют був встановлений в межах плюс/мінус 8%. По-третє, в республіці серйозно росте інфляція: при річному прогнозі в 8-9% тільки за січень-лютий вона виросла на 4,2%, а за два тижні березня ще на 1%.

Вже в січні стало помітно, що кризові явища у білоруській економіці, які були тимчасово витіснені президентськими виборами, вийшли на перший план. Незважаючи на грудневе підвищення середньої зарплати на 30-35% до 500 доларів, вона серйозно знизилася вже в січні – до 440 доларів. Населення побачило, що усупереч усім передвиборним обіцянкам влади зарплати падають, рубель знецінюється, ціни в магазинах ростуть. Тому воно і вирішило захистити свої заощадження таким давно перевіреним способом і пішло в обмінників. А прийшовши туди із здивуванням виявило, що валюти немає. Окрім цього, Нацбанк і уряд упродовж останніх двох місяців старанно обмежували продаж валюти суб’єктам господарювання. Це також привело до того, що почалася паніка.

За минулих два місяці Нацбанк встиг багато напортачить. Найбільший негативний резонанс викликали наступні п’ять адміністративних заходів Нацбанку на валютному ринку в 2011 році: заборона на авансування імпорту за рахунок засобів валютних кредитів білоруських банків; заборона купівлі інвалюти для імпорту товарів за зовнішньоторговельним договором на суму, що перевищує 50 тис. євро; підвищення біржового збору на операції з інвалютою на Білоруській валютно-фондовій біржі; підвищення для банків з 6% до 9% нормативу обов’язкового резервування по притягнених засобах в інвалюті; встановлення 30-денного терміну резервування засобів на купівлю валюти на біржовому ринку.

До чого привели ці заходи Нацбанку – наприклад, адміністративне введення обмежень на купівлю валюти на біржі для фінансування імпортних інвестиційних контрактів не дорожче 50 тисяч євро? Це привело до того, що встала зовнішньоторговельна діяльність білоруських суб’єктів господарювання. 16 березня було прийнято рішення про необхідність замовлення валюти на біржі за 30(!) днів до її купівлі, тоді як раніше вона поставлялася наступного дня. Т. е. потрібно було віддати білоруські рублі сьогодні, щоб тільки через місяць тобі дали валюту. А хто дасть гарантії, що впродовж цього місяця не станеться девальвація? Зрозуміло, що ніхто.

Цей захід Нацбанку привів до того, що така всесвітньо відома компанія, як Самсунг , вимушена була опублікувати офіційну заяву про те, що вона призупиняє роботу з білоруськими дилерами до повернення ситуації в колишні правові рамки. Крім того, Нацбанк перестав продавати валюту комерційним банкам, а ті, у свою чергу, клієнтам. Дійшло до абсурду – деякі банки не лише стали просити клієнтів продавати їм валюту зі своїх валютних рахунків, але і оголосили про тимчасові обмеження на валютні розрахунки по карт-счетам у білоруських рублях.

Проте, незважаючи на усі зусилля Нацбанку, ситуація тільки погіршувалася, і Нацбанк почав відкручувати деякі з найбільш непродуманих своїх рішень назад. Так, вже 22 березня 2011 р. своєю постановою Нацбанк з 1 квітня 2011 відмінив 30-денне резервування засобів у білоруських рублях на купівлю іноземної валюти на торгах ВАТ Білоруська валютно-фондова біржа . Це сталося рівно через тиждень після прийняття попередньої постанови від 16 березня про 30-денне резервування засобів.

Таким чином, з 1 квітня 2011 р. резервування банками засобів на купівлю валюти здійснюватиметься в колишньому режимі – за один робочий день до проведення торгів. Проте це зовсім не означає, що валюту можна буде купити на біржі. На заміну 30-денному резервуванню приходить карткова система . Продаж валюти суб’єктам господарювання здійснюватиметься в об’ємах, що не перевищують пропозицію(30% обов’язковий продаж). При цьому вводиться перелік пріоритетів.

Проте, прийняте рішення не означало, що проблем немає, оскільки цього ж дня, 22 березня, Національний банк Білорусі припинив продаж банкам готівкової валюти, яку вони купували для продажу населенню у банківських обмінних пунктах. Мотивовано це було небажанням підтримувати підприємців.

На це рішення Нацбанку комерційні банки відреагували того ж дня. 22 березня багато хто з них відмовився від проведення операцій за кредитними картками в іноземній валюті, перекладаючи усі розрахунки і трансакції виключно на білоруські рублі. Це рішення вони мотивували різким погіршенням ситуації на валютному ринку країни і введенням численних обмежень і заборон з боку Національного банку Білорусі.

Останнім нововведенням Нацбанку стало те, що комерційним банкам було усно рекомендовано стримувати видачу споживчих і автокредитів, щоб понизити тиск на валютний ринок. Крім того, джерела у банківських кругах повідомляють про сплеск числа звернень з боку населення з приводу вилучення депозитів в інвалюті. Експерти не виключають, що у міру активності фізичних осіб, викликаною нестабільною ситуацією на валютному ринку, банки можуть зіткнутися з проблемою повернення вкладів.

Крім того, про серйозність положення, що складається не лише на валютному ринку країни, але і в цілому в економіці республіки, свідчать наступні факти. Для підтримки курсу рубля Білорусі потрібні приблизно півмільярда доларів в місяць. Згортається програма споживчого кредитування, скорочується фінансування пільгового житла. Другий раз за місяць в республіці підвищені ціни на бензин, внаслідок чого вони стали вже наближатися до європейських, перевищуючи російські в півтора рази. На прикордонних автозаправках введені обмеження на разову відпустку дизпалива.

У цих умовах прийняті буквально днями заходи Нацбанку по частковому відпуску курсу білоруського рубля цілком природні і виправдані – якщо немає знань і умінь по реформуванню економіки, то залишається тільки латати діри за рахунок і так небагатого населення. Якщо американський долар сьогодні на чорному ринку коштує, як мінімум, 3600-4000 білоруських рублів, значить, так його і потрібно продавати, тоді і підприємства, і населення побачать хоч якусь застрахованность своїх грошей від інфляції. Проте це не можна зробити з політичних причин.

Як тільки станеться чергова девальвація білоруського зайчика , населення відразу побачить, що його реальна зарплата як була 300-350 доларів, так і залишилася, а ось ціни на все, починаючи від плати за дитячий садок і до продуктів харчування збільшилися майже в два рази. Коли народ усвідомлює, що його у черговий раз грубо кинули , то ніхто не може дати сьогодні ніяких гарантій, що після цього він не вийде на вулиці. Притому на вулиці вийде не та жалюгідна купка підгодованих активістів прозахідної опозиції, яка періодично з приводу і без шляється по Мінську, а пролетарі – та сама народна кісточка , про добробут якої нібито так печеться білоруське керівництво.

Врятувати білоруський режим від дефолту може тільки надання російського кредиту, що і було озвучено сьогодні Нацбанком. Дадуть росіяни 400 млн доларів – протягнемо ще один місяць. Дадуть 1 млрд. доларів – дотягнемо до літа і, можливо, до осені, оскільки влітку народ роз’їжджається у відпустки і на дачі, і тиск на валютний ринок серйозно знижується. Проте і ці гроші закінчаться, а економіку потрібно реформувати. Реформування економіки в умовах зруйнованих за колишні роки стосунків з Росією і без тієї подушки безпеки, яка була у республіки в 2001-2006 роках, відгукнеться серйозними політичними наслідками для нинішнього білоруського керівництва.

Усе це говорить про те, що білоруська влада своїми неписьменними економічно і політичними діями сама себе загнала в кут і тепер повністю залежить від волі свого старшого партнера. При цьому виникає одне питання – навіщо були усі ці скандали, сварки і публічні з’ясування стосунків упродовж останніх п’яти років? Починаючи від цукру, молока і закінчуючи нафтою, газом, ОДКБ і МС? Невже не було ясно, за чий рахунок тримається і процвітає білоруське економічне диво ? Напевно, для того, щоб, врешті-решт, коли примара повного економічного колапсу просто стоятиме на порозі нашого загального білоруського будинку, віддасть тим, що самим, що не нахиляють у світі останнє ЦУ – ракетою летіти в Москву і, сподіваюся, вже колишнього відморозка Олексія Кудрина благати видати хоч якийсь завалящийся кредит. Невже білоруси до такого докотилися? Адже могло бути все зовсім по-іншому…

продовження триває

Прислухайтесь :)

Теги:

Без зайвих коментарів.