Як говориться Вам - наші вітання !!!
Тут без сумніву - знайдете дуже багато цікавого.
Російський мер Риги призначить своїм представником в Москві русофобку і націоналістку
Радник мера Риги з питань співпраці з Росією Ивета Серс. Ілюстрація: womenofrussia.org
30 березня починається діловий візит мера Риги Нила Ушакова( Центр згоди ) в Москву. Як повідомляє кореспондент ИА, окрім обговорення бізнес-проектів, російський мер Риги має намір відкрити постійне представництво Риги в Москві. Штатним главою представництва стане радник мера з питань співпраці з Росією Ивета Серс.
До недавнього часу Ивета Серс працювала генеральним консулом Латвії в Санкт-Петербурзі, де здобула популярність завдяки крайній зневазі своїми консульськими функціями і демонстративною русофобією. У 1997-1998 Серс працювала радником по зовнішній політиці прем’єр-міністра Латвії, однопартійця нинішнього скандально відомого своїми симпатіями до неонацистів глави МЗС Гиртса Валдиса Кристовскиса, представника право-націоналістичного блоку ТБ/ДННЛ Гунтарса Крастса. За наявною інформацією, незважаючи на муніципальний характер служби, на час її роботи в Москві уряд Латвії надає Ивете Серс дипломатичний статус.
Це не перший жест лояльності російського мера Риги на адресу націоналістичних політиків Латвії. Як повідомляло раніше ИА, керівництво Ризької думи на чолі з мером Нилом Ушаковим виділило Музею окупації Латвії, який є приватним музеєм, додаткове фінансування у розмірі 20 тис. латів(28 тис. євро), щоб забезпечити роботу музею, перекласти російською мовою книгу про музей і підвищити зарплати гідам.
Як неодноразово повідомляло ИА, термінологічне питання про визнання або заперечення радянської окупації (приєднанні Латвії, Литви і Естонії до СРСР в 1940 році) для сучасної націоналістичної влади Латвії, Литви і Естонії, не є чисто науковим. Попри те, що легітимність мирного включення Латвії до складу СРСР, наприклад, однозначно підтримав президент Латвії Карлис Ульманис, що діяв в 1940 році, і вища влада Литви і Естонії, на теорії радянської окупації будується сучасна націоналістична ідентичність Латвії, вона служить політичною і юридичною підставою для режиму масового безгромадянства російськомовних в країні як окупантів , поразки їх в правах, що на сьогодні становить до 80 принципових відмінностей від об’єму прав громадян Латвії і Естонії.
Окрім режиму фактичного апартеїду, теорія окупації , на думку влади сучасної Латвії, дозволяє пред’являти сучасній Росії як державі-продовжувачу СРСР політичні і матеріальні претензії, є грунтом для реабілітації нацизму, гітлерівських колабораціоністів і поширення неонацизму в Прибалтиці. При цьому повністю ігнорується той факт, що, наприклад, оголошення незалежності Латвії, Литви і Естонії на початку 1990-х років було здійснено парламентами, обраними за законами СРСР і очоленими радянською партійно-господарською( окупаційною ) номенклатурою, і отже – легітимність декларацій про незалежність Латвії, Литви і Естонії дорівнює легітимності тих, що прийняли їх радянської окупаційної влади республіки. Крім того, Латвія, Литва і Естонія за умовчанням визнають такими, що діють окупаційні свідчення про освіту, трудовий стаж, професійну і наукову кваліфікацію, запис актів цивільного стану(шлюб, розлучення, свідчення про народження і смерть), права приватної власності і спадкоємства і т.д.