,
Ви Знаходитеся: Головна > Новини блогосфери > Юрій Баранчик : Перші підсумки землетрусу : місце Японії у світовій табелі про ранги буде переглянуто

Юрій Баранчик : Перші підсумки землетрусу : місце Японії у світовій табелі про ранги буде переглянуто

юрій баранчик : перші підсумки землетрусу : місце японії у світовій табелі про ранги буде переглянуто

Політолог Юрій Баранчик.

Аналіз перших підсумків землетрусу в Японії говорить про те, що місце Японії у світовій табелі про ранги буде переглянуто.

Економіка

М’який сценарій. В якості базового за основу узятий сценарій, при якому масштаби втрат японської економіки залишаться на нинішньому рівні і не станеться масового зараження радіацією території і людей.

Перший висновок, який виходить з оцінки наслідків природних катаклізмів в Японії, – це перегляд владою країни стратегії розвитку ядерної енергетики. Нині в Японії на АЕС виробляється близько 40% від усієї вироблюваної в країні електроенергії. До 2015 року планувалося ввести в дію ще 8 ядерних реакторів, щоб довести вироблення електроенергії на АЕС до 55-60%. З урахуванням наслідків цілої серії аварій на реакторах АЕС Фукусима , очевидно, що ці плани будуть переглянуті. Відповідно, перед урядом Японії постане питання перегляду енергетичної стратегії розвитку країни.

За попередніми оцінками міжнародних експертів, прямі втрати японської економіки від землетрусів і цунамі складуть не менше 180-200 млрд доларів США. Непрямі втрати японської економіки складуть більше 1 трлн. доларів. Це досить серйозні втрати, але вони можуть бути ліквідовані або за рахунок кредитів, або за рахунок золотовалютних резервів, по яких Японія займає друге місце у світі після Китаю.

У короткостроковій перспективі(2011-2013 роки) станеться падіння об’ємів японського ВВП. У число найбільш постраждалих від стихії секторів економіки потрапили сільське господарство, рибна галузь, харчова і металургійна промисловість, гірничодобувні і енергетичні компанії. Проте, після 2012-2013 років завдяки зростанню будівельної галузі і ліквідації наслідків аварії в сільському господарстві, спад, швидше за все, буде здоланий. І це зростання поставить рано чи пізно питання про енергетичне забезпечення японського виробництва – за рахунок яких чинників це буде зроблено. Японія займає четверте місце у світі по об’ємах енергоспоживання, при цьому практично не має власних енергоресурсів. З великою часткою вірогідності можна говорити про те, що ставка на атомну енергію буде переглянута на користь інших носіїв енергії, в першу чергу, нафти і газу.

Проте тут в справу втручаються політичні чинники. Нині постачання нафти в Японію переважно здійснюються з країн Близького Сходу. Лідерами по об’ємах експорту сирої нафти в Японію, за даними на кінець 2010 року, являються Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Катар, долі яких в експортних постачаннях складають близько 26%, 21% і 11% відповідно.

Ще одним(четверте місце) видатним постачальником нафти в Японію до недавнього часу, пов’язаному з введенням міжнародних санкцій, являвся Іран, місце якого нині міцно зайняла Росія, яка сьогодні поставляє через ВСТО і Сахалінські проекти близько 9% Японією нафти, що імпортується. В той же час, сьогодні очевидно, що країни Близького Сходу тільки входять в період нестабільності. Тому ціни на нафту, а тим більше на нафту з Близького Сходу, будуть схильні великий волатильности, переважно у бік підвищення. Таким чином, значення безперебійних постачань нафти з Росії тільки збільшуватиметься, тим більше з урахуванням конкуренції за неї країн тихоокеанського регіону.

Крім того, сфера застосування нафти і газу істотно відрізняються один від одного, у них різні ринки збуту . Якщо нафта в основному йде в промисловість, нафтохімію, виробництво авіаційного і автомобільного палива, то газ в основному використовується на електростанціях для обігріву житла і роботи промислових підприємств, в першу чергу, підприємств тієї ж нафтохімії, на яких робляться нафтопродукти. Т. е. якщо навіть Японія збереже першу роль в постачаннях нафти за країнами Близького Сходу, то перед нею з усією гостротою постане питання постачань газу. І тут альтернативи російським газовим родовищам Східного Сибіру і Далекого Сходу немає.

Таким чином, в 2011-2013 роках японську економіку чекає спад, але з 2014-2015 років ситуація почне виправлятися, при цьому надалі ставка в енергетичній стратегії розвитку країни буде зроблена не на розвиток ядерної енергетики, а на безпечніші джерела енергії, переважно газ, з тим щоб згодом перейти більше екологічно чисті джерела енергії.

Жорсткий сценарій. В якості базового за основу узятий сценарій, при якому до економічних втрат в результаті землетрусу і цунамі додасться серйозне радіоактивне заражень території і людей

При розвитку подій за жорстким сценарієм японська влада просто вимушена буде переглянути роль ядерної енергетики в енергетичному балансі країни. Швидше за все, буде веден мораторій на будівництво нових блоків АЕС. В результаті Японія вимушена буде після періоду стагнації 2011-2016 років почати покривати дефіцит енергії за рахунок інших напрямів – нафти і газу. По нафті ситуація описана вище.

Що стосується газу, то рівень споживання газу в країні складає близько 80 мільярдів кубометрів в рік, його доля в енергоспоживанні Японії – близько 15%. Японія імпортує 100% споживаного газу у вигляді СПГ, займаючи перше місце у світі по його імпорту. Очевидно, що без постачань газу з Росії Японія не зможе гарантувати собі стабільність і безперебійність в постачаннях стратегічної енергосировини. Т. е. японське керівництво, незважаючи на цілий ряд заяв, вимушене буде налагоджувати стосунки з Росією, ключовим питанням в яких є підписання мирного договору між двома країнами.

Якщо події на АЕС Фукусима розвиватимуться за наихудщему сценарієм, тобто станеться руйнування реактора(реакторів) або сховищ відпрацьованого палива і станеться викид радіації в атмосферу, тоді слід чекати набагато тривалішого і складнішого періоду виходу японської економіки з кризи, валовий зовнішній борг якої і так складає 200% ВВП. До того ж радіоактивне зараження території, цілком можливо, позначиться на сприйнятті японської продукції за кордоном. В результаті цього можна чекати серйозного падіння продажів основних світових японських брендів – Sony, Mitsubishi, Toyota, Honda і так далі. Це приведе до зниження життєвого рівня в цілому по країні і поступовому відтоку з неї кваліфікованих фахівців. З часом це може привести до того, що Японії насилу вдасться утримувати за собою звання одного з технологічних центрів світу, разом із США, Західною Європою, Росією, КНР, Індією і деякими іншими.

При такому сценарії розвитку подій не виключено, що Японія ще нижче опуститься у світовій економічній табелі про ранги. Якщо за об’ємом ВВП за підсумками 2010 року вона поступилася своє місце Китаю і опустилася на третє місце у світовій табелі, то при розвитку подій до жорсткому сценарію, цілком можливо, що впродовж найближчих двох-трьох років вона опуститися на шосто-сьоме місце у світі після Німеччини, Росії і Індії за об’ємом ВВП по ППС. При цьому ситуація в економіці країни буде далека від вирішення.

Таким чином, при розвитку подій за жорстким сценарієм, Японія взагалі може на якийсь час, якщо не назавжди, вийти зі списку провідних економічних країн світу.

Політика

Вал соціально-економічних проблем, рано чи пізно, залежно від складності ситуації, поставлять перед японським керівництвом і цілий ряд проблем свого подальшого політичного позицирования у світі. Передусім, падіння економічної ролі Японії у світі приведе до перерозподілу сил на економічній карті світу, про що писалося вище. У тому числі, в Тихоокеанському регіоні, в якому однозначним лідером стане Китай.

Збільшення економічного відриву Китаю від Японії приведе до зміни і зовнішньополітичного балансу сил між двома давніми суперниками. І якщо зараз японська еліта однозначно сприймається як що знаходиться під протекторатом США, то в нових економічних умовах не виключений сценарій, коли Китай захоче стати старшим братом для Японії. Така постановка питання витікає з того, що протистояння між Китаєм і США при появі нових областей зіткнення, неминуче перекидатиметься і на нові зони. Японія у разі економічного падіння якраз і стане в довгостроковій перспективі однієї з таких спірних зон впливу.

У цьому плані для японської еліти існує тільки один варіант виходу з ситуації поля бою між США і КНР – це поглиблення співпраці з Росією. Що знову-таки відразу ж призводить до необхідності вирішення територіального питання, укладення мирного договору і вироблення довготривалої російсько-японської стратегії мирного співіснування. Тільки Росія може бути тією третьою політичною силою, яка дозволить японській еліті відновити рівновагу в спорі між КНР і США.

Висновки

Таким чином, в оцінці наслідків природних катаклізмів, що осягнули Японію, видно, що ключовим чинником її безпеки і економічної стабільності став чинник маленької території, того, що Японія – невелика острівна держава, внаслідок чого не можна ні серйозно перемістити основні виробництва, ні переселити людей.

Без зміни стратегії свого розвитку Японія стає полем бою між КНР і США. Урівноважити ті, що ці, що направляють може тільки Росія. Для цього японській еліті доведеться переглянути свої базові установки стосунків з Росією.

Ключовим чинником нового зовнішньополітичного позицирования Японії на світовій арені, у разі розвитку подій за жорстким сценарієм, стануть стосунки з Росією. Японія просто вимушена буде взяти участь в освоєнні російського Далекого Сходу з довгостроковим прицілом поступового перекидання людей на стабільнішу в тектонічному плані територію. Такий можливий підхід з японського боку ставить певні виклики і перед російським керівництвом. Зрозуміло, що для Росії в цілому було б корисно, щоб на її території мешкали працездатні і талановиті в технологічному плані японці. Навіть у масовому порядку.

Це ставить необхідність вироблення параметрів натуралізації і асиміляції японців в культурному, політичному, соціальному, економічному(і так далі) плані в Росії. З часом постане питання про прийняття японцями російського громадянства, а на пізніших етапах про принципи входження японської еліти в російську. Нехай сьогодні усі ці питання ще здаються далекою перспективою для нас, з урахуванням японської культури довгострокового планування не можна сказати, що ці питання не опрацьовуватимуться в самій Японії.

Тому ці питання треба означати і опрацьовувати сьогодні, щоб завтра ми виявилися концептуально готовими до розмови з японською елітою і могли виставити зустрічні вимоги, що серйозно пропрацювали, і критерії співпраці. Швидше за все, за підсумками аналізу результатів минулих природних катаклізмів, японська еліта прийде до розуміння того, що японська нація з метою забезпечення її безпеки і реалізації права на існування потребує нової землі. При цьому векторів розвитку цієї інтенції у Японії зовсім небагато: російський Далекий Схід(при набиранні російського громадянства) або Австралія.

Прислухайтесь :)

Теги: , , ,

Без зайвих коментарів.