,
Ви Знаходитеся: Головна > Погляд з середини > Росіяни погрожують існуванню Молдавії : Молдавія за тиждень

Росіяни погрожують існуванню Молдавії : Молдавія за тиждень

Візит Байдена : Останній раз так зустрічали і проводжали генсека ЦК КПРС дорогого Леоніда Ілліча . Національне питання: Русофони погрожують існуванню Молдавії . Молдавія – Румунія – Угорщина: Експансія Румунії в Молдавії, і Угорщині в Трансільванії здатна дестабілізувати ситуацію на усьому європейському континенті .

Візит Байдена : Останній раз так зустрічали і проводжали генсека ЦК КПРС дорогого Леоніда Ілліча

Стосунки між Молдавією і Америкою перейшли на новий рівень, пишуть Молдавські відомості . Минулого тижня в Кишиневі побував віце-президент США Джозеф Байден. До цього найвагомішим досягненням зовнішньої політики нашої країни на заокеанському напрямі був візит міністра оборони Дональда Рамсфельда влітку 2004 року. Молдавія і США стали ближче. Рамсфельд провів в Кишиневі три години. Байден затримався аж на шість годин. Зате довіри до нашої країни не додалося: візит американського віце-президента супроводжувався дуже жорсткими заходами безпеки, хоча Молдавія ніколи не входила до числа країн з підвищеною загрозою тероризму, та і до Північної Африки або Близького Сходу звідси далеченько.

Обоє американських гостюючи Молдавії дякували: Рамсфельд – за гуманітарну допомогу в Іраку молдавських саперів і лікарів, Байден – за гостинність, продовжують Молдавські відомості . Загальний пункт в програмах візитів американців в Молдавію – обговорення придністровського питання. Відмітно, що і Рамсфельд і Байден намагалися говорити про Придністров’я якраз тоді, коли переговори з врегулювання застарілого конфлікту заморожені. Істотну різницю між двома візитами складає зовнішньополітичний контекст. У 2004-му США ще почували себе одноосібними хазяями світу, але два роки тому саме Джозеф Байден засудив небезпечне зрушення в американо-російських стосунках і припустив, що настав час натиснути кнопку перезавантаження .

Саме у контексті стосунків між США і Росією спробували розглядати візит віце-президента Байдена багато політологів і спостерігачі, пишуть Молдавські відомості . США показали, що Молдавія увійшла до зони їх інтересів, – вважає політичний аналітик Роман Михаеш. – Тепер США постараються створити тут успішну модель для розвитку ринкової економіки, рішення територіального конфлікту, створення правової держави . Вашингтон запропонував Молдавії не озиратися на схід , – вважає політичний експерт Петру Богату. Це також шпилька на адресу Росії, яка, як стверджують західні офіційні особи, неправомірно втручається в справи Молдавії , – написав в The Wall Street Journal Гордон Фейрклу.

У Кишиневі досі пам’ятають різкі антиросійські висловлювання 47-го віце-президента США в 2009 році у Бухаресті, продовжують Молдавські відомості . Тоді – незабаром після грузино-південноосетинського озброєного конфлікту і провалу планів США встановити елементи американської протиракетної оборони(ПРО) в Польщі, Чехії Румунії – Байден призвав країни Східної Європи активніше включитися в справу забезпечення стабільності в Грузії, Україні і Молдавії. Він завірив, що адміністрація Обами не піде на такі угоди з Росією, які позначаться на безпеці Центральної і Східної Європи, а США знову забезпечуватимуть безпеку регіону. Проте тепер Байден утримується від натяків в подібному дусі.

Умови США для співпраці з нашою країною – розвиток демократії і правової системи, боротьба, з корупцією і трафіком людей пишуть Молдавські відомості . За усіма цими показниками у світових рейтингах наша республіка в числі тих, що найбільш відстають. Рік тому у Вашингтоні прем’єр-міністр Володимир Филат постарався переконати адміністрацію США, що Молдавія готова покращувати свої позиції по цих статтях. Але найголовніше – вона хоче іншого, більше довірчого до себе відношення. У результаті Филат добився згоди на фінансову підтримку у розмірі 262 млн доларів. Ці гроші почнуть поступати в Молдавію не раніше кінця поточного року. Ще одне досягнення – Міжнародний валютний фонд погодився збільшити квоту для нашої країни. Наслідки цього успіху нам ще належить відчути сповна. Зате в Кишинів приїхав віце-президент Байден. А це означає, що США підтримають Молдавію в реалізації завдань, співпадаючих із завданнями американського уряду. Власне, ось він основний підсумок – вони нам гроші, ми їм збіги.

Відповідальним за збіги призначений Володимир Филат, продовжують Молдавські відомості . І це ще один показник нового рівня стосунків між Молдавією і США. Ніколи раніше жоден молдавський політик не отримував особисто американського бонуса у вигляді такої вагомої політичної підтримки. У прем’єр-міністра і лідера Ліберально-демократичної партії тепер є потужне лобі як усередині Молдавії, так і на міжнародній арені.

Спочатку програма кишинівського візиту віце-президента США повинна була обмежитися лише офіційними зустрічами. Але молдавська сторона запропонувала високому гостю виступити публічно, пишуть Молдавські відомості . Байден не відмовив, розумів – звернення до народу повинне стати черговим доказом нового рівня стосунків між нашими країнами. У короткий спіч перед молоддю і студентами віце-президент США вклав усю зовнішню чарівливість двохсотрічної американської демократії – багато говорив про дух свободи, заради якої не страшні ніякі жертви, розповів про усеосяжну і повсюдну американську підтримку, закликав не відмовлятися від шляху змін… На знак вдячності за чуйність глава уряду скрасив перебування віце-президента США в Молдавії концертом молдавських артистів просто неба і народними гуляннями з роздачею безкоштовної кави. А щоб проводити американського гостя, уздовж бульвару Дачия вишикувалася шеренга молодих людей. Вони махали прапорцями і кольорами услід чорному броньованому джипу, що віддаляється. Останній раз колишній проспект Світу спостерігав таке видовище майже 40 років тому, коли радісні жителі столиці проводжали закоханого усім серцем в Молдавію генсека ЦК КПРС Брежнєва, дорогого Леоніда Ілліча , підводить підсумок видання.

Історичний. Знаменний. Символічний. Знаковий. Яких тільки епітетів не удостоїли журналісти візит в Молдавію віце-президента США Джозефа Байдена, пише інтернет-видання eNews. Дійсно, за 20 років незалежності країни американські гості такого рівня в Молдавію ще не приїжджали. І вже взагалі ніхто з представників Білого дому не поводився з посланням до молдавського народу. Візит Байдена супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки. На декілька годин було повністю перекрито рух транспорту відразу по декількох кишинівських вулицях; у периметрі двох кварталів від театру Опери і балету були встановлені поліцейські кордони, за півтори години до виступу гостя і під час його спічу що забороняли прохід для пішоходів; на даху самої будівлі розташувалися снайпери; навіть каналізаційні люки були заварені на випадок, щоб який-небудь терорист не виліз з-під землі. Говорять, такі запобіжні заходи були зроблені на вимогу американської сторони. Більше того, левова частка спецзаходів сплачена нею ж.

І начебто, все правильно, продовжує eNews. Такі ж заходи безпеки робилися в Тбілісі, коли Байден приїжджав туди в липні 2009 року. За бажання, саме маленька проблемна країна може стати справжньою знахідкою для терориста. Але виникає інше питання: а кому, власне, знадобилося шоу під назвою Джо Байден запалює ? Що принципово нового повідомив високий гість громадянам Молдавії і для чого влада країни взагалі організувала цей виступ? За словами міністра закордонних справ Юрія Лянке, виступ Байдена перед народом – ініціатива молдавського керівництва. Так би мовити, демократія у дії. Щоб, значить, прості люди могли вітати високого гостя і самі почути, що він говорить. І з іншого боку, щоб високий гість сам переконався, як в маленькій Молдавії люблять великі Сполучені Штати.

Що-що, а організовано любити у нас уміють, пише eNews. Говорять, студентів Технічного університету взагалі зняли із зайняття і повели на площу, а в інших внз, хоч лекції і семінари офіційно скасовані не були, студентів в аудиторіях не затримували. Втім, студенти і школярі з радянських часів були основними учасниками масових заходів. Коли в 1974 році в Кишинів приїжджав генеральний секретар КПРС Л. И. Брежнєв саме студенти стояли уздовж усієї траси, по якій проїздив урядовий кортеж, і махали гостю прапорцями. Інша справа – дорослі. Багато хто приїхав в Кишинів з інших районів країни(судячи з усього, на організованому і не з власної кишені сплаченому транспорті), щоб прийняти участь в історичному заході. Заході, який у буденний день зібрав семи-, а за іншими даними, десятитисячний натовп. Хто ці люди? Судячи з усього, безробітні, якщо десять тисяч абсолютно не зайнятих чоловік, можуть цілий робочий день простояти на площі. У нормальних умовах – це тривожний сигнал. У наших же – норма життя. Може, влада вирішила хоч таким чином і хоч на один день розібратися з проблемою безробіття? Дуже оригінальне рішення!

Виступаючи на площі перед народом, Байден говорив по-англійськи без перекладача, продовжує eNews. Звичайно, далеко не усі зрозуміли, що він говорив дослівно, але посилання було ясне, тим більше, він не сказав нічого, про що б вже не говорили інші іноземні офіційні особи. Гість похвалив Молдавію за прагнення побудувати у себе демократичне суспільство : Побачивши, як розвивається Молдавія, можу сказати: ми вважаємо, що Молдавія – це хороший приклад переходу до демократії . Нагадав, що не може бути демократії без транспарентної судової системи, без зобов’язань боротися з корупцією і трафіком людей . Підкреслив, що США розглядають Молдавію як єдину і неділиму державу, запропонував невідкладно розв’язати придністровську проблему, а також висловив бажання, щоб американські інвестиції потекли в Молдавію. Нам потрібні вільні торгові стосунки з Республікою Молдова . У перекладі з дипломатичного на побутовий, це означає приблизно наступне: Тепер, хлопці, все у вас майже ОК. Уряду можете довіряти. Особливо, панові Филату .

Власне, усе це багатолюдне шоу і було сприйнято багатьма, як піар-акція пана прем’єр-міністра, пише eNews. Щось подібне до весілля, де жених запрошує нанаша, а той потім пропонує тост за молодих. Те, що сталося сьогодні, ми можемо розцінювати як абсолютно фантастичний піар на підтримку прем’єра Влада Филата. Він продемонстрував, що є центральною фігурою на політичній сцені Республіки Молдова. І, насправді, виступ Байдена у присутності пана Филата показує його причетність до цієї моделі успіху , – сказав політичний аналітик Ігор Боцан. Важко не погодитися. Тому що інакше взагалі неможливо пояснити, чому на такому історичному, знаменному, символічному і тому подібне виступі Байдена перед народом не був присутнім в.о. президента, він же спікер парламенту Мариан Лупу? Це адже не зустріч офіційних осіб за закритими дверима, це публічне звернення іноземного політика до нації. Навіть, якщо по протоколу на трибуні досить було одного прем’єра, звичайна логіка і здоровий глузд вимагають все ж участі в цьому заході і інших керівників молдавської держави. Але це, якщо не йдеться про піар-акцію.

Але піар-піаром, а прем’єр-міністр Молдавії у себе удома, у будь-якому випадку, не повинен був виступати з трибуни з американським гербом, як він зробив це на площі, продовжує eNews. Це плювок в обличчя усім жителям країни. Якщо це недогляд протокольної служби, то слід звільнити протокольну службу. Якщо це зроблено спеціально… Ну тоді нехай нам усім дають американське громадянство, чи що, якщо правила диктує нанаш.

Численні коментатори події – політики, аналітики, депутати парламенту – сходяться в тому, що візит Байдена надзвичайно важливий для Молдавії, він дає сигнал не лише політичному класу країни, але і зовнішнім її партнерам, пише eNews. Як заявив в ефірі передачі Відкрита студія на каналі TV7 глава МИДЕИ Юрій Лянке, тепер на Молдавію звернуть увагу і американські інвестори. А на іншому телеканалі колишній посол РМ в США Микола Киртоаке висловив думку, що якщо говорити про інтереси США в цьому регіоні, то вони полягають, в першу чергу, в тому, щоб не дозволяти Росії відновлювати свої сфери впливу . А в інтерв’ю Голосу Америки замміністра закордонних справ Андрій Попов говорить, що ніякого підтексту протиставлення Росії у візиті Байдена не видимий. Директор Інституту публічної політики Аркадій Барбарошие вважає, що непогано б з’ясувати, як вплинув візит Байдена на громадську думку. Ось що дійсно цікаво. Чекатимемо, підводить підсумок видання.

Такого ажіотажу в Молдавії ще не було, пише Пульс . Візити високопоставлених представників зарубіжних держав були, а ось такого ажіотажу не було. Такого, щоб на межі абсурду і параної. Кишинів примудрявся свого часу приймати президентів відразу по декілька штук – в молдавській столиці не раз проходили саміти глав держав, – але жодного разу каналізаційні люки не були заварені.

Якщо вірити очам своїм, то ми живемо не в країні Демократичного успіху, що переміг, , а в глухому, махровому совку , продовжує Пульс . У нас вже – на рівні державної влади – є генеральні секретарі, президії, політбюро. З іншого боку, ну, приїжджав в радянську тоді ще Молдавію Леонід Ілліч Брежнєв, і нічого подібного в організаційному плані тут не спостерігалося. Хоча дітки з прапорцями і кульками, заплановані для зустрічі Байдена, мали місце і тоді, в епоху засудженого усім прогресивним людством застою. Та ще – загальне відчуття жалюгідної метушливості хазяїв, що зустрічають істинного хазяїна : влада відсталої колонії в очікуванні великого білого пана, ось приїде пан – пан нас розсудить.

І ще – складно уявити собі, що подібне дійство організовується для представника якої-небудь іншої держави, пише Пульс . Ну, скажімо, Росії. Путін, приміром, приїжджав в Кишинів. І жодного разу людей не примушували терпіти по чотири години на холоді, без можливості справити нужду заради того, щоб почути його речення. Чи не так? І люди, громадяни Молдавії, спостерігаючи цю холопську метушню, переживають складне почуття власної неповноцінності і приниження. Людям, навіть тим, хто переконано голосував за нинішню владу, не кажучи вже про тих, хто цього не робив, неприємно. Про що вони і повідомляють в соціальних мережах і інтернет-форумах. Оскільки за попередні роки люди звикли поважати в собі громадян власної країни. І їм не подобається повернення до логіки зовнішнього управління, коли питання про підвищення зарплат вирішує МВФ, а вектори зовнішньої і внутрішньої політики викреслює Джозеф Байден. І у людей виникає резонне питання: а в якій якості представлена обрана ними влада, і чи не забагато ця влада отримує усього лише за виконання функції безвільних перекладачів з іноземної мови волі іноземних представників? Не переживайте, шановані люди. Ми багато що пережили. Все проходить. Пройде і ця Байда, підводить підсумок видання.

У Молдавію ніколи не приїжджав такий високопоставлений американський чиновник – друга після президента людина в США, пише Кишинівський оглядач . На початку 90-х в Кишинів ніби як прилітав тодішній, 61-й по рахунку, держсекретар США Джеймс Бейкер(він був держсекретарем при Буші-старшому). Молдавська сторона тоді відзначилася тим, що на кумачевому полотнищі, розгорнутому над будівлею адміністрації президента, разом бейкеровского імені Джеймс випадково написали бушевское Джордж. Але це було так давно і майже неправда. Та і віце-президент все-таки рангом буде вище, чим держсекретар США.

У РМ прильоту Джозефа Байдена чекають, мало не як манни небесної – ось приїде велика людина і усіх розсудить, продовжує Кишинівський оглядач . Хтось з інтернет-співтовариства навіть пожартував: а скляні намиста, люстерка і вогняну воду великий американський гість з собою не привезе? За версією політичного експерта Петру Богату, Байден приїхав в Молдавію, щоб дати їй свободу. У сенсі підкреслити зацікавленість США і Євросоюзу в звільненні Молдавії від російської сфери впливу і її інтеграції в європейську спільноту . На думку пана Богату, в результаті візиту Байдена, Молдавія припинить, нарешті, існувати в якості російського проекту радянського походження і офіційно стане євроатлантичним проектом . Росії буде дано зрозуміти – незалежно від того, забереться вона з бунтівного регіону або ні, Захід все одно дійде до Дністра , – заявив Богату.

Ну, тут політичний експерт явно поспішив зі своїми оцінками, видаючи бажане за дійсність, пише Кишинівський оглядач . Швидше, візит Джо Байдена в Молдавію відразу ж після його російського вояжу, стане легкою демонстрацією сили в зоні традиційних інтересів Російської Федерації. Щось подібне до противаги його мирної поїздки в Москву. У продовженні перезавантаження з Росією Сполучені Штати доки мають потребу, тому ніякого брязкання зброєю і показових виступів на Дністрі, як на те сподівається Петру Богату, США в особі Джозефа Байдена робити не будуть. Але трохи зіпсувати настрій Кремлю – завжди будь ласка. Відзначатися в зоні традиційних інтересів РФ – обов’язковий елемент програми європейських вояжів американських високопоставлених чиновників. Наприклад, у своє минуле турне по Європі Джо Байден відвідав Україну і Грузію. На Україну зараз особливо не поїздиш – Янукович все-таки не Ющенко, а Україна вже не така відверта проамериканська і пронатовська держава. Ось тут якраз до речі і виявилося запрошення відвідати Молдавію прем’єр-міністра Володимира Филата, яке він передав Джо Байдену під час свого візиту у Вашингтон в січні 2010 року.

І ще один цікавий момент, продовжує Кишинівський оглядач . 24 лютого РМ прийняла головування в організації За демократію і економічний розвиток , більше за відому, як ГУАМ. Одній з причин відродження ГУАМ експерти називають бажання колишніх радянських республік протистояти Москві, понизивши залежність від постачань енергоресурсів Росії. Чи не пов’язаний візит Джо Байдена в Кишинів з бажанням вдихнути нове життя в т.з. санітарний пояс або причорноморську антиросійську дугу під опікою США , а також дати новому голові ГУАМ декілька батьківських порад, природно, щось пообіцявши натомість? Наприклад, активізувати дії на придністровському напрямі?

Нинішній візит американського віце-президента в Кишинів, окрім прагнення трохи насолити Росії, став і свого роду заохоченням офіційного Кишинева, що йде в правильному напрямі , пише Кишинівський оглядач . Для РМ таке поплескування по плечу являється, поза сумнівом, важливим сигналом. Це як би знак для європейських партнерів і зарубіжних донорів – великий брат Молдавію відмітив і похвалив. Робіть відповідні висновки. Взагалі, у візиту Джозефа Байдена в Молдавію є декілька мір значущості. Значущість перша – зовнішньополітична. Вона має велике значення для РМ як держави в цілому. Значущість друга – внутрішньополітична. Вона має велике значення для іміджу окремих молдавських політиків. І, зокрема, Владимира Филата. Адже в Кишинів Джо Байден прилетів не просто так, а саме на запрошення молдавського прем’єра! І нехай це запрошення було зроблене рік тому за часів АЕИ-1, але вистрілило-то воно саме зараз, коли воно найбільше потрібне в негласній, але дуже напруженій війні між Филатом і Лупу, ЛДПМ і Демпартією напередодні місцевих виборів.

Навіть у радянські часи молдавський прапор і герб Молдавської РСР були обов’язковими атрибутами проведення будь-яких заходів, пише Незалежна Молдова . А що твориться тепер? Ви могли б собі уявити, щоб на лужку перед Білим домом у Вашингтоні Барак Обама виступав з трибуни, на якій зображений герб Республіки Молдова? Та його б в той же момент закидали гнилими помідорами – спочатку журналісти, а вже потім усе американське суспільство. Так чому ж у нас, у себе удома, ми терпимо такі образи, нанесені нашим національним символам? Чи нам ці символи не потрібні? Чому звернення до молдавського народу пана прем’єр-міністра було озвучене з-під американського герба?

Шоу словоблудді і лицемірства – думається, саме так можна охарактеризувати візит в Молдавію віце-президента США Джозефа Байдена, продовжує Незалежна Молдова . Ні, зрозуміло, що віце-президент США – шишка не маленька, і навіть при певному розкладі(наприклад, невдалої поїздки Обами куди-небудь в Даллас) може і президентське крісло зайняти, але особливого бажання витягати руки по швах якось не відчувається. Та і тривожать, відверто кажучи, візити західних емісарів, що почастішали, в нашу республіку. На альтруїстів вони не схожі, але поспішають до нас на допомогу – не відкрутитися! Ось тільки як би потім від вдячності зуміти відкашлятися…

І якщо відфільтрувати дипломатичне лушпиння, то в сухому залишку опиниться підтвердження наміру Вашингтону, Лондона і Брюсселю утилізувати Молдавію за повною програмою, пише Незалежна Молдова . Видатний представник світового олігархату призвав місцевих компрадорів не соромитися в засобах переробки місцевої ресурсної бази, включаючи питання державної внутрішньої і зовнішньої політики, державного і соціального устрою, економіки, права і так далі. Усі отримані при цьому продукти будуть, згідно з угодою , придбані Заходом за найвигіднішими цінами.

Схоже на те, що, в Молдавії США вирішили узяти реванш у Росії за поразку помаранчевих на Україні, пише Незалежна Молдова . Представники правлячого Альянсу за європейську інтеграцію(АЕИ-2) завмерли в напівзігнутому положенні. Візит вже названий історичним , символічним і навіть епохальним . Того і дивися, запропонують на честь Байдена перейменувати одну з вулиць в Кишиневі. АЕИ-2, користуючись випадком, намагається віджати з цієї події максимум, щоб показати населенню: Захід підтримує Альянс, скоро проллється новий кредитний дощ і потечуть молочні річки в кисільних берегах. Все дешево і просто. Такий візит, безумовно, дуже до речі режиму, особливо на тлі тривалого падіння рівня життя населення, нездатності влади вирішити насущні проблеми і нової хвилі реформ по вказівках МВФ, які змушують людей ще тугіше затягнути пояси, підводить підсумок видання.

Національне питання: Русофони погрожують існуванню Молдавії

Мультикультурализм зазнав поразки , політика мультикультурализма потерпіла крах – з такими заявами виступають провідні політики Західної Європи : канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Ніколя Саркозі, прем’єр-міністр Великобританії Девид Кемерон, пишуть Молдавські відомості . У Молдавії на підтримку європейських політиків висловився головний редактор газети Тимпул Костянтин Тенасе. Він угледів схожість між мусульманами-мігрантами в Європі і русофонами, що живуть в Молдавії. Усю політику по гармонізації міжетнічних стосунків пан Тенасе пропонує відмінити.

У другій половині 20 віків держави Західної Європи почали політикові по залученню мігрантів з країн третього світу, продовжують Молдавські відомості . Така політика була дуже корисна для західної індустрії і економіки. Ніхто при цьому не передбачав і не спрогнозував, що за мізерним струмочком трудових мігрантів в Західну Європу хлинуть усі знедолені з країн третього світу у пошуках роботи і добробуту. Соціальна політика Заходу, а також ліберальна політика в області міграції підживлювали цей потік. У рамках політики залучення мігрантів народилася і політика мультикультурализма – визнання прав за колективними суб’єктами: етнічними і релігійними групами. Малося на увазі, що така політика допоможе інтегрувати мігрантів в нове для них середовище. У реальності політика мультикультурализма надавала рівні можливості для мігрантів, не вимагаючи у останніх при цьому визнання норм і стандартів поведінки в країні, куди вони емігрували. Західні закони, традиції, етичні норми і моральні засади виявилися не здатні передбачати і запобігти загрозі від політики мультикультурализма для Європи – ісламізацію регіону. Коли європейці зрозуміли, що під виглядом мирної міграції вже відбувається ісламське вторгнення, вони заявили – політика мультикультурализма потерпіла крах .

Для деяких діячів нашої країни заяви європейців стали відвертим подарунком, пишуть Молдавські відомості . Все в Молдавії треба уніфікувати, стандартизувати і привести до одного спільного румунського знаменника, тут же стали наполягати вони. Якщо цього не зробити, то за логікою речей в Молдавії складається такий же стан речей, як в Європі, з чого виходить, що існуючий порядок речей рано чи пізно підірве Молдавію, помітив серед інших Костянтин Тенасе. По його твердженнях, виходить – русофони погрожують існуванню Молдавії так само, як мусульмани Європі. Чи це так? Чи є досвід взаємного проживання Молдавії і слов’ян?

Молдавське князівство було утворене в середині XIV століття, продовжують Молдавські відомості . До кінця століття, за приблизними розрахунками, сільське молдавське населення складало більше 70 тис. чоловік, тобто 65% від загального числа сільських жителів князівства. У українських селищах, розташованих переважно на Буковині і Середньому Подністров’ї, мешкало понад 30 тис. чоловік, що складає близько 30% населення. На третьому місці за чисельністю були південні слов’яни – болгари і серби(близько 3 тис. чоловік). Інші дрібні етнічні групи – цигани, німці(саси), греки – в цілому складали так само близько 3 тис. чоловік. Подібну картину спостерігав в XVII столітті молдавський літописець Мирон Костін. Він писав, що в його час повіти Чернівецький, Хотинский, половина Ясского і половина Сучавского повністю русинські .

Усе це доводить – Молдавія упродовж століть живе пліч-о-пліч із слов’янами, пишуть Молдавські відомості . І це ніскільки не погрожувало самому існуванню Молдавського князівства. Відомо також, що Стефан Великий в ході своїх походів сам приводив слов’янське населення з Польщі в Молдавію. Після приєднання частини Молдавського князівства до Росії полиетнический склад населення зберігся. Відповідно до перепису 1897 року, 47,6% жителів Бесарабії були Молдавією, 19,6% – українцями, 8% – росіянами, 11,8% – євреями, 5,3% – болгарами, 3,1% – німцями, 2,9% – гагаузами. Нагадаємо, що при формуванні складу Сфатул Церий(парламент Молдавської Демократичної Республіки, що офіційно проіснувала з грудня 1917 по грудень 1918 рр. – прим. ИА ) враховувався і етнічний склад населення краю.

Досить подивитися на карту Румунії і на карту Молдавії, щоб переконатися – існують два абсолютно різних типу політики по відношенню до національних меншин, продовжують Молдавські відомості . Гагаузи складають 4,4% від загального складу населення Республіки Молдова. Угорці складають 6,6% від загального складу населення Румунії. У складі Молдавії існує Гагаузька автономія. У складі Румунії автономії угорців немає. Вона була в 1952-1968 роках, і це навіть було прописано в Конституції Румунії. Але потім згадка про автономію з Основного закону пропала, а потім зникла і сама автономія з адміністративної карти Румунії. Герб Румунії також говорить про багато що. По суті, ці збори декількох історичних гербів різних країн і територій, що склали згодом Румунію. У цьому він схожий з гербом Іспанії і Великобританії. Але на цьому схожість закінчується. Якщо в Іспанії і Великобританії історичні провінції мають свою автономію і місцеві законодавчі збори, то Румунія – це оплот унітаризму і уніфікації. Як пише історик Петро Шорников, Румунія цілеспрямовано проводила упродовж своєї історії політику уніфікації і асиміляції. Підсумки цієї політики вражають. У Добрудже доля румун серед населення в 1880-1992 рр. зросла з 28% до 91%, тотальна румунізація області стала фактом. У Трансільванії відсоток румунського населення з 53,8%(у 1910 р.) був доведений до 73,6% . Напевно таку модель пан Тенасе назвав би ідеальною. Головред Тимпул стверджує, що русофони живуть у паралельному створеному ними світі і не сприймають румунську мову і культуру.

Різниця між Європою і Молдавією передусім в тому, що Європа має справу з емігрантами, а у нас це корінне населення, пишуть Молдавські відомості . Європейці не мали досвіду гуртожитку з мусульманським і кольоровими меншинами. Молдавія віками жила на одній землі з іншими народами. Європа відмовляється від мультикультурализма як підходу до релігійних і етнічних меншин. Але це стосується лише емігрантів. Британський прем’єр-міністр відмовляється від політики мультикультурализма, але це не означає, що парламент Шотландії, національна асамблея в Уельсі і асамблея в Північній Ірландії будуть розбещені. Ангела Меркель визнала банкрутство політики мультикультурализма, але Німеччина при цьому не стала унітарною державою, і ніхто не засумнівався в германському федералізмі. Франція не згорнула свою політику по відношенню до баск, ельзасцам і корсіканцям. Італія і Іспанія не відмовляються від регионалистского характеру своєї держави, і ніхто не відмінив автономного статусу провінцій. Не відмовилися від федеральної моделі Швейцарія і Бельгія.

Пан Тенасе, використовуючи провал мультикультурализма в Європі, хоче знову відродити в Молдавії румунську модель взаємовідношення між центром і регіонами і в області міжетнічних стосунків, продовжують Молдавські відомості . Провал цієї моделі позначився в 1992 році, після чого послідував розкол республіки. У 1994 році саме курс на загальноєвропейський спосіб вирішення конфліктів між центром і регіоном сприяв мирному дозволу гагаузької проблеми. Дуже вже лукавить пан Тенасе, коли говорить, що Молдавії слід брати приклад з Європи. Приклад, безумовно, брати треба. І вибудовувати модель поведінки в Молдавії слід, безумовно, на європейських принципах автономії і федералізму. І це єдиний шлях, який може об’єднати розколоту державу і дати йому історичний шанс на розвиток і існування. Але річ у тому, що пан Тенасе європеєць декларативний і бере він з європейського досвіду рівне те, що йому вигідно і приємно. Було б можливо, сприйняв би і Нюрнберзькі закони, та ось не доля – вони в Європі під забороною! – підводить підсумок видання.

Довідка ИА : Відносно головного редактора газети Timpul Костянтина Тенасе 11 лютого 2008 року прокуратура Кишинева порушила кримінальну справу за фактом умисних дій з розпалювання ворожнечі, національному, расовому і релігійному розбрату в ході мітингу 3 лютого 2008 року на підтримку інтеграції Молдавії в НАТО, де Тенасе заявив: Молдавія повинна позбавитися не лише від Воронина і комуністів, але і від росіян . 21 лютого 2008 року Генеральна прокуратура Молдавії офіційно пред’явила головному редакторові газети Timpul Костянтину Тенасе звинувачення у рамках цієї кримінальної справи. За даними прокуратури, на мітингу, організованому Спілкою журналістів Молдавії, Тенасе публічно озвучив заклики, спрямовані на розпалювання ворожнечі і національного розбрату, а також на обмеження прав представників російської національності в РМ . Варто відмітити, що кримінальна справа відносно Тенасе була порушена після того, як інцидент на мітингу був розголошений в російських ЗМІ і викликав широкий громадський резонанс. Проте, чим закінчилася ця кримінальна справа досі невідомо. 26 січня 2011 року ИА направило офіційний запит в Генеральну прокуратуру Республіки Молдова з проханням надати інформацію про стадію і хід розслідування кримінальної справи, збудженої відносно Тенасе, відповідь на який не отримало досі.

Молдавія – Румунія – Угорщина: Політика Румунії в Молдавії і Угорщині в Трансільванії здатна дестабілізувати ситуацію на усьому європейському континенті

Говорять, що проблеми завжди з’являються звідти, звідки їх зовсім не чекаєш, пише Незалежна Молдова . У нашому випадку – все з точністю до навпаки. Молдавські, українські і російські ЗМІ писали про це ще роки три назад, коли тільки-тільки набирала темпи кампанія по масовій штучній асиміляції Молдавії. Ще тоді говорили про небезпечні наслідки, які може здобути для усього регіону в цілому безладна, безвідповідальна і бездумна роздача молдавським і українським громадянам румунських паспортів. Натякали у той час і на тліючу грудку угорських проблем в румунській Трансільванії. Проте президент Румунії Траян Бесеску, з властивою йому політичною короткозорістю, продовжував докладати румунському парламенту про те, як успішно здійснюється його план румунізації населення Республіки Молдова і частини Чернівецькою і Одеською областей України.

Тим часом проблеми не змусили себе довго чекати, продовжує Незалежна Молдова . На іншому кінці Румунії, в Трансільванії, поступово починала давати про себе знати закладена бомба з годинниковим механізмом – угорська територіальна автономія. Годинниковий механізм угорської бомби начал дуже серйозно і голосно цокати. Спочатку, 1 січня 2011 року, угорський парламент ухвалює Закон про громадянство(закон був ухвалений парламентом Угорщини ще в 2010 році; 1 січня 2011 року він набув чинності – прим. ИА ), згідно з яким, за досить спрощеною процедурою, угорцям зарубіжжя пропонується отримати громадянство своєї історичної батьківщини. Після ухвалення закону консульські установи Угорщини на території Румунії починають в пожежному порядку перебудовуватися для обробки величезної кількості заяв, що поступають від румунських угорців. І що найдивовижніше в усій цій історії із заявами, так це те, що в консульства не побігли прості румунські громадяни – першими, хто під ними підписався, стали представники місцевих публічних адміністрацій і більшість членів Демократичного союзу угорців – партії, що входить нині до складу правлячої в Румунії ліберально-демократичної коаліції. Тобто в перших лавах борців за справедливість виявилася так звана політична і адміністративна еліта Румунії.

Румунське ж керівництво тим часом продовжує сунути голову ще глибше в пісок, роблячи вигляд, що нічого такого особливого не відбувається, пише Незалежна Молдова . А буквально пару днів назад голова угорського парламенту Ласло Ковер відкрито, без тіні зніяковіння, заявив про повну і беззастережну підтримку Угорщиною природного бажання румунських угорців добитися територіальної автономії. Це бажання, – відмітив представник офіційного Будапешта, – морально обгрунтовано і підтримується Всевишньому, і воно завжди підтримуватиметься урядом Угорщини . Більше того, ці слова прозвучали не де-небудь, а на території Румунії, в місті Тиргу Муреш, де пан Ласло Ковер знаходився з офіційним візитом і де йому був вручений орден Габора Арона, заснованого на честь жертв угорської революції 1848 року. Анітрохи не цуравшись займаного ним поста, в унісон з Ласло Ковером говорив і нинішній міністр культури Румунії, керівник Демократичного союзу угорців пан Келемен Хунор, виразив також повну підтримку ідеї територіальної автономії угорців.

Можливо, хтось спробує заперечити, що мовчання румунської влади обгрунтоване демократичними нормами демократичного світу, в якому ми живемо? – продовжує Незалежна Молдова . З таким твердженням можна було б погодитися, якби підводні течії цих маніпуляцій з наданням румунського громадянства Молдавії і угорського – румунським угорцям не мали б під собою інших, куди небезпечніших цілей, здатних дестабілізувати ситуацію не лише в регіоні, але і на усьому європейському континенті.

І, нарешті, остання крапля: в понеділок і вівторок румунський парламент влаштував собі незаплановані канікули випадково… ДНЯ УГОРСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ! – пише Незалежна Молдова . У офіційних документах румунського сенату вказується, що в ці дні парламентарі нібито не працювали через те, що вони знаходилися у виборчих округах. Куди небезпечніше неофіційна причина цієї перерви в роботі парламенту. Виявилось, що парламентська фракція Демократичного союзу угорців у повному складі не явилася на засідання парламенту унаслідок від’їзду в Трансільванію для участі там в заходах, присвячених Дню усіх угорців, що відмічається щорічно 15 березня. Президент Траян Бесеску і в цьому випадку зберігає якесь дивне дипломатичне мовчання, витримує якусь тільки йому зрозумілу паузу.

Він не став висловлюватися з цього питання, навіть після того, як у Бухаресті було поширено заяву голови румунського Сенату Мирчи Джоане, в якому сенатор назвав заяви угорського спікера деструктивними, додавши, що вони можуть здобути негативну дію на розвиток двосторонніх румино-венгерских стосунків, продовжує Незалежна Молдова . Далі Мирча Джоане призвав президента Траяна Бесеску зажадати від офіційного Будапешта пояснень у зв’язку із заявами, що прозвучали. Траян Бесеску, у властивому йому ігноруючому стилі, продовжує прикидатися глухим.

Здавалося б, при чому тут угорці і Молдавія, пише Незалежна Молдова . Трансільванія адже так далеко від Молдавії, що нас навряд чи можуть хвилювати проблеми румунських угорців. Все так. Коли б не ще один нюанс мовчання Бесеску : повне мовчання молдавської влади з приводу підготовлюваних на 27 березня акцій румунських унионистов на честь возз’єднання румунських земель в одну Велику Румунію… Але наша влада не лише мовчить, – вони спокійно видають дозволи на проведення таких маршів екстремістськими партіями по вулицях Кишинева. Демократія? Як би нам ця демократія не агукалася. Чи ми знову чекаємо, поки грім гряне, щоб перехреститися?! Як би він дійсно не грянув – і в Молдавії, і в Трансільванії, підводить підсумок видання.

Прислухайтесь :)

Теги: , ,

Без зайвих коментарів.