,
Ви Знаходитеся: Головна > Погляд з середини > Микола Радов : Білоруське суспільство на межі зриву

Микола Радов : Білоруське суспільство на межі зриву

микола радов : білоруське суспільство на межі зриву

Білорусія сьогодні нагадує каскадера, що стоїть на краю хмарочоса і чекає, коли його зіштовхнуть вниз. При цьому ні він, ні той, хто його повинен штовхнути, не знають, чи є внизу коробки і мати. Так і білоруське суспільство – почуває себе на межі зриву в прірву. Народ на тлі різного роду чуток і офіційних коментарів європейських і російських експертів в паніці знімає рублеві вклади, кидається по всій країні у пошуках валюти(знайти яку у вільному продажі в останній місяць практично неможливо) і чекає, що буде дальший.

Керівництво ж республіки по своєму звичаю завіряє громадян в тому, що все буде добре, ніякої девальвації не буде, ціни будуть рости під контролем держави, а заробітна плата виплачуватиметься без яких-небудь затримок. Але у світлі останніх подій в це віриться важко. За відомостями Національного статистичного комітету, що уявив інформацію про індекс споживчих цін у Білорусії і низці інших європейських країн, а також в Росії, Казахстані і Туреччині(у списку представлені 19 держав), по зростанню цін РБ займає перше місце: за період з грудня 2010 по лютий 2011 року тут зростання цін склало 4,2%, в Казахстані і Росії – по 3,2%, на Україні – 1,9%, в Латвії – 1,6%. Це при тому, що найшвидше ціни ростуть на освіту – на 35%, житлово-комунальні послуги, воду, електрику і газ – на 17,8%(відмітимо, що президент минулого року обіцяв, що зростання більш ніж на 5 доларів США в рік в цьому сегменті він не припустимо), продукти харчування – на 16,9%, алкоголь і сигарети – на 11,9%, транспорт – на 9,9%. Найсумніше те, що цей процес тільки почався і кінця йому не видно навіть в найвіддаленішій перспективі.

Не блищить своїми успіхами і дивовижна , як багато хто вважає на Україні і в Росії, білоруська економіка. Незважаючи на приголомшуючий, за офіційними даними, зростання ВВП(за січень-лютий 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року він виріс на 7,8%), білоруська продукція як і раніше робиться на склади, а її конкурентоспроможність тане на очах. В результаті продуманої економічної політики, що проголосила 2011 рік роком заповзятливості і лібералізації, тільки за два перші місяці співвідношення запасів готової продукції і середньомісячного обсягу виробництва у фактичних цінах склало 55,2%, або 6 трлн. 595,5 млрд. білоруських рублів. Для порівняння: у кінці 2010 року на складах лежало продукції приблизно на 5 трлн. рублів.

Окрім зростання готової продукції в країні триває збільшення числа підприємств, працюючих у збиток, у тому числі і бюджетотвірних(за офіційними даними близько 15 %, по неофіційних – більше 30 %). Головним прикладом є один з основних постачальників валюти в країну – ВАТ Мозирский нафтопереробний завод , який, незважаючи на повне завантаження потужностей, за підсумками роботи в лютому 2011 року отримав більший збиток, ніж в січні: 19 млн. проти 15 млн. доларів США. При цьому керівництво НПЗ поклало провину не лише на зростання світових цін на нафту, але і на простих громадян. За словами представника профільного відомства, реалізація нафтопродуктів на внутрішньому ринку для НПЗ є збитковою, незважаючи на недавнє підвищення цін , які на внутрішньому ринку формуються, виходячи з соціальної значущості цього товару для громадян і організацій Республіки Білорусь . Тому нафтовики постійно дотують внутрішній ринок пального собі на шкоду(за деякими даними, собівартість бензину в три рази нижче його вартості на заправках), піклуючись про благополуччя населення. Питання про безмитні постачання російської нафти і вартості палива в сусідній Росії чиновники, як правило, намагаються обійти, щоб у простих громадян не зменшилося відчуття провини за прийдешнє підвищення цін і різні обмеження(з 29 березня концерн Белнефтехим ввів обмеження на разову відпустку дизельного палива на 34 прикордонні АЗС – 100 літрів, пояснивши це вивезенням палива з країни і перепродажу його в суміжних державах).

Неефективність білоруського економічного дива , нездатного реалізовувати власну продукцію при постійному збільшенні оплати праці, негативно позначається і на фінансовій сфері, що стала в останні місяці головною причиною паніки населення. Вільної валюти в країні практично немає, а серед білорусів ходять чутки один страшніше за інше – долар виросте то на 20%, то на 40%, а то і зовсім в два рази. Ці чутки підігріваються не лише експертними висновками МВФ і ряду незалежних економістів, але і політикою, Білорусії, що проводиться Національним банком, в результаті якої фінансово-банківська система країни виявилася практично паралізована.

Спочатку валюта зникла з банкоматів, потім великі державні і приватні білоруські банки ввели обмеження валютних розрахунків по карт-счетам у білоруських рублях(наприклад, заборонено зняття готівкової валюти і здійснення усіх видів операцій у валюті за рублевими картками на території Білорусії), після був введено обмеження на разове зняття валюти з депозитів і так далі. На довершення до всього, Національний банк рекомендував комерційним банкам обмежити на 1 місяць видачу короткострокових кредитів у білоруських рублях для фізичних осіб. Наприклад, БПС-банк з 25 березня по 3 квітня припинив прийом документів на надання кредитів на споживчі потреби і придбання автотранспортних засобів, а з 28 березня банк зупинив фінансування нерухомості громадянам, що потребують поліпшення житлових умов. Очевидно, більшість білоруських банків також підуть по цьому шляху, що може привести економіку країни і, в першу чергу, сферу будівництва(з нею в республіці пов’язаний до півмільйона чоловік) до повного краху.

Ситуацію в країні погіршує і постійна втрата золотовалютних резервів, витрата яких спрямована на підтримку курсу білоруського рубля(на думку, екс-глави Нацбанку Білорусії Станіслава Богданкевича, для підтримки курсу щомісячно потрібно близько мільярда доларів). З жовтня 2010 року Національний банк Білорусії втратив близько 60% валютних резервів(щомісячно втрачається близько 500 млн. доларів), що оберталися, що привело до скорочення ЗВР країни до 4 млрд. доларів США. До того ж валютні вимоги комерційних банків до Нацбанку РБ у березні перевищили об’єм золотовалютних резервів.

Незважаючи на видимі проблеми з фінансами, керівництво Білорусії продовжує заспокоювати своїх громадян, а глава Нацбанку Петро Прокопович і зовсім пообіцяв не лише не проводити разової девальвації, але і довести ЗВР до 10(!) млрд. доларів впродовж 2011 року. Слід сказати, що в розумінні головного білоруського банкіра девальвація – це одномоментне підвищення курсу іноземної валюти навіть на 5%, і при цьому вже 29 березня Національний банк дозволив комерційним банкам здійснювати угоди купівлі-продажу інвалюти з суб’єктами господарювання по курсу, що відхиляється від офіційного курсу не більше, ніж на 10%.

Нацбанк і уряд Білорусії у справі підвищення своєї кредитоспроможності розраховують на приватизацію білоруських державних підприємств і чергові іноземні, в першу чергу, російські, кредити і інвестиції. Правда, домовитися з Росією, як це було раніше на підставі порожніх обіцянок, не вдалося. Незважаючи на завірення Володимира Путіна про готовність виділити Білорусії стабілізаційний кредит(кредит на будівництво АЕС в даному випадку не розглядається), російська сторона в особі посла РФ у Білорусії Олександра Сурикова поставила тяжкі умови: щоб почати переговори про отримання кредиту, білоруський уряд повинен представити план реформування економіки впродовж 10-12 днів. Сьогодні повірити в те, що білоруські чиновники не лише технічно, але і морально готові почати структурні реформи в країні, практично неможливо. Справа тут не лише в непрофесіоналізмі ряду державних керівників і їх закостенілості, але і в політичній обстановці як усередині країни, так і навколо неї. Арешти політичних супротивників діючої влади привели до обмеження співпраці з валютними організаціями Заходу, в першу чергу, МВФ, і спричинили пониження довгострокового кредитного рейтингу фінансової стійкості Білорусії. Влада ж продовжує піклуватися більше про власний політичний добробут на шкоду економіці країни.

У ситуації, що склалася, білоруське керівництво виявилося перед складною дилемою: або відмовитися від популізму і почати проводити в країні непопулярні і, якоюсь мірою, важкі по наслідках для більшості населення реформи, або залишити все як є, сподіваючись на міжнародну допомогу. Реалізація другого варіанту в країні, яка примудрилася посваритися практично з усіма провідними державами світу, сьогодні неможлива, а піти шляхом різкого зубожіння народу уряд вирішитися доки не може. У подібній ситуації від вищих держчиновників, що знаходяться в передінфарктному стані, можна чекати абсолютно всього, аж до оголошення в країні надзвичайного стану : перемикання масової свідомості з однієї проблеми на іншу(наприклад, загроза терактів) може посприяти не лише консолідації населення в короткостроковій перспективі, але і зміцненню існуючого білоруського режиму, а про економічні проблеми народ на деякий час забуде. Справедливості ради, необхідно відмітити, що подібний варіант у Білорусії все ж маловірогідний, але як один з шляхів рішення нинішніх проблем може цілком розглядатися у вищих ешелонах влади.

Сьогодні більшість населення Білорусії, що звикла до десятиліття стабільності, знаходяться в певній розгубленості: все, про що говорило керівництво країни, виявилося брехнею, а білоруське економічне диво насправді є мильною бульбашкою, готовою ось-ось лопнути. Підсумком стає постійна роздратованість, невпевненість в завтрашньому дні і, як наслідок, наростання невдоволення. Але! Білоруси в масі своїй виражають(слід сказати, досить в’яло) невдоволення економічною ситуацією, що склалася в країні, не зв’язуючи її з політикою, що проводиться керівництвом країни, що дає можливість останньому перекласти усю провину за те, що відбувається на своїх громадян. Проте, незважаючи на це, нині у білоруській суспільній свідомості, як ніколи гостро за останні півтора десятки років, спостерігається не лише безвихідь, але і злість, здатна в недалекому майбутньому перейти з рамок міжособових стосунків на рівень конфлікту з державою.

Прислухайтесь :)

Теги: ,

Без зайвих коментарів.