Як говориться Вам - наші вітання !!!
Тут без сумніву - знайдете дуже багато цікавого.
Юрій Баранчик : Теракт в Мінську: основні версії події
Політолог, кандидат філософських наук Юрій Баранчик.
Учора, 11 квітня, у Білорусії стався наймасштабніший за всю історію країни теракт – 11 чоловік загинуло, більше 140 отримали поранення. Що прогримів в 17.58 на центральній станції Жовтнева Московській лінії метрополітену столиці республіки вибух, поза сумнівом, і передусім, має політичне значення. Відразу обертають на себе дві обставини цього теракту.
По-перше, він зроблений на найлюднішій станції мінського метрів в саму годину пік, коли люди з центру Мінська роз’їжджаються після роботи по будинках. По-друге, ця станція знаходиться біля самої резиденції(адміністрації) президента республіки – буквально в ста метрах. Поруч знаходиться Жовтнева площа і Палац Республіки – місця проведення офіційних і масових заходів. Саме з Жовтневої площі розпочалися події в Мінську 19 грудня відразу після завершення роботи виборчих дільниць. Т. е. місце символічне, знакове, знаходиться під особливою охороною відповідних структур. Відповідно, організатори теракту ставили перед собою мету викликати як можна широкий громадський резонанс як в республіці, так і за її межами.
На даний момент можна говорити про три основні версії події(по мірі зростання вірогідності). Опозицію відразу скидаємо з рахунків, оскільки після багатоденної хвилі арештів, прослуховувань, обшуків і вилучень техніки і так далі після подій 19 грудня, вона знаходиться в повністю деморалізованому і розібраному стані за всю історію незалежної Білорусі, і ще довго буде в нім знаходитися, незважаючи на усю фінансову активність Заходу.
Версія перша. Теракт влаштували позасистемні елементи, на кшталт тих, що закидали коктейлями Молотова російське посольство. Це найменш вірогідна версія, оскільки усі учасники літнього нападу на російське посольство ще в грудні, згідно з повідомленнями білоруського МВС, були вичислені і заарештовані. Крім того, давно відомо, що нацболи і аналогічна їм епатажна публіка відрізняються гучними хуліганськими витівками, але теракти – не їх профіль. До того ж, тоді мета була зрозуміла – висловити протест російській стороні з приводу неправильних з точки зору нацболов дій відносно республіки. Абсолютно очевидно, що цілі вчорашнього теракту в Мінську абсолютно інші.
Версія друга. За терактом стоїть одне з внутрішніх угрупувань у владі, яка таким кривавим чином намагається вирішити свої проблеми збереження впливу на главу держави. У цю версію укладається те спостереження, що, як і на День незалежності в ніч з 3 на 4 липня 2008 року, 11 квітня вражаючими елементами заряду були уражені нижні частини тіла потерпілих – це особливо добре видно на відео і фотокадрах потерпілих, яким надавали допомогу медики відразу після події в центрі Мінська. Тоді, як ми пам’ятаємо, президент республіки прийняв ряд кадрових рішень, а народу був продемонстрований образ вождя, навколо якого потрібно об’єднатися.
Версія дуже вірогідна, особливо з урахуванням того, що республіка після президентських виборів цілком очікувано виявилася на межі дефолту. Без російського стабілізаційного кредиту йдеться буквально про два-три місяці. У цих об’єктивних умовах, коли у банках немає валюти, ось-ось готова знову з’явитися множинність курсів білоруського рубля, з полиць почали пропадати товари повсякденного попиту, а зарплата людей стала серйозно знижуватися, різко загострилися протиріччя у владних коридорах. Усе більш чітко формуються владні угрупування, які готові не чекаючи 2015 року, – коли, вірогідно, повинні пройти наступні президентські вибори в республіці – почати поділ дуже мізерної політичної і економічної спадщини періоду 1994-2011 років.
Версія третя. Теракт організувала спецслужба однієї з провідних країн Заходу, яка таким чином дає зрозуміти нинішньому главі білоруської держави, що свій шанс піти по єгипетському варіанту Хосни Мубарака він упустив. У такому сценарії є тільки один слабкий момент – навіщо Заходу класти стільки людей, коли можна організувати вибух де-небудь поряд з трасою дотримання кортежу президента – і потрібний ефект є, і люди не постраждали. З іншого боку, Заходу вигідно, щоб Олександр Лукашенко на тлі теракту закрутив гайки і виступив в ще більше демонічному для західної громадськості вигляді для вирішення своїх завдань по посиленню тиску на останнього диктатора Європи.
Таким чином, вимальовуються два можливі мотиви здійснення теракту : або а) залякати главу білоруської держави і його найближче оточення за типом від розплати не піти , продемонструвавши суспільству некомпетентність білоруського керівництва і його неготовність справлятися з економічними і політичними труднощами, і в цьому випадку актор кривавого дійства Захід, або ж б) залякати електорат і відвернути його від кризового стану як білоруської економіки, так і власних фінансів, і в цьому випадку, актором є одне з угрупувань усередині самої влади.
Версія про те, що якісь внутрішні політичні сили вирішили не чекати наступних президентських виборів 2015 року і почати президентську кампанію зараз, цілком має право на життя. Швидше за все, ці сили розраховують, що під впливом обставин або вулиці вдасться добровільно усунути діючого главу держави від влади, або викликати якусь кризу, яка до цього приведе, і в результаті на хвилі народних протестів і форс-мажорних обставин прийти до влади достроково.
З іншого боку, не факт, що людей зараз можна надовго відвернути від їх економічних проблем навіть терактом. Може скластися і абсолютно зворотна ситуація – народ не об’єднається навколо партії і уряду , а навпаки, усвідомлює їх повну некомпетентність як у сфері економіки, так і у сфері безпеки. Відповідно, постане питання про те, за кого голосували.
Т. е. версія про те, що хтось намагається залякати громадян країни таким варварським способом, відвернути їх від пануючого безладу у валютно-фінансовій системі, в області забезпечення товарами першої необхідності, і перемкнути увагу на питання власної безпеки, також цілком заслуговує право на існування. Питання полягає в тому, чи зможуть білоруські правоохоронні органи розкрити хоч один з гучних терактів за білоруську історію. Тому що винні матимуть бути знайдені, іншого варіанту відповіді білоруське суспільство не прийме. У цьому плані більше усіх має бути зацікавлений в упійманні злочинців сам президент країни, інакше від його рейтингу, що знижується на тлі економічних труднощів, не залишиться і сліду.
Крім того. Хіба теракт зможе вирішити існуючі перед офіційним Мінськом волаючі системні економічні проблеми? Жодним чином. Навпаки, він може навіть підстебнути негативний хід подій в економічному житті. По-перше, теракт злякає так активно розшукуваних владою республіки інвесторів – тепер точно ніхто не ризикне вкладати гроші в серйозні білоруські активи. По-друге, подія може ускладнити питання і з отриманням російського кредиту. У будь-якому випадку, якщо Москва візьме паузу, давити на неї публічно буде не можна.
Т. е. як ми бачимо, ситуація в республіці серйозно погіршується. Країна нестримно перетворюється на гарячу точку, яка при поточному характері розвитку подій рано чи пізно зажадає втручання зовнішніх гравців : як вже раніше відзначалося, проведені в грудні вибори глави держави не вирішили жодної усередині – чи зовнішньополітичної проблеми республіки. Цей сценарій жодним чином не відповідає національно-державним інтересам білоруського народу. Отже, чим швидше буде поставлена точка в цій справі, чим железобетоннее будуть аргументи правоохоронних органів з питання притягнення до відповідальності винних, тим менший моральний, світоглядний і фінансовий збиток понесе республіка і її громадяни. Інакше президентська кампанія стартує задовго до 2015 року.