Стосунки Угорщини і Росії : між пропагандою Фидес і скепсисом Сечина-Зубкова
17-18 березня 2011 р. в Москві пройшло засідання VI Російсько-угорської міжурядової комісії з економічного співробітництва. Цей плановий захід відмітно тим, що воно стало першим, в якому з угорського боку в якості керівників брали участь представники нової правлячої в Угорщині партії Фидес.
Вже ранком 18 березня угорська проурядова газета Угорець Немзет поспішила повідомити угорських читачів про успішні підсумки роботи комісії. Замітка в ній вийшла під радянсько-пропагандистським заголовком Дуже добре складаються стосунки . У зв’язку з цим помітимо, що правляча партія Фидес занадто хворобливо сприймає будь-яку критику з боку опозиції відносно стану справ у венгеро-российском співпраці. Адже їх поліпшення приписують собі виключно угорські соціалісти. Крім того, саме угорське суспільство з цікавістю спостерігає за тим, як підуть росіяни справи у нового угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, що має стійку репутацію русофоба. Ось чому нинішньому угорському уряду так важливо переконати своїх співвітчизників, що справи у нього з Росією йдуть в позитивному напрямі.
Проте просте читання зазначеної замітки в Угорець Немзет свідчить про наявність конфлікту, який до останнього часу ховався від громадськості угорським урядом. Інші угорські ЗМІ в публікаціях від 18 березня, присвячених події, визнали наявність такого, у тому числі, що показово, і права Угорець Хирлап – заголовок в ній: Москва. Немає прориву .
Обидві сторони – і російська, і угорська – по своїх каналах в ЗМІ прокоментували стан справ за підсумками заходу, що відбувся. Глава спільної комісії з російського боку віце-прем’єр Росії Віктор Зубков заявив, що російським інвестиціям в Угорщині чиняться суб’єктивні перешкоди . Тут його висловлювання майже дослівно співпадає з тим, що заявив за місяць до події 22 лютого 2011 р. американському кореспондентові The Wall Street Journal інший російський віце-прем’єр – Ігор Сечин.
Отже, суб’єктивні перешкоди , тобто адміністративне відбирання власності у російських інвесторів в Угорщині, – ось що, на думку російської сторони, стримує розвиток російсько-угорських стосунків. Тому в тому положенні, в якому вони опинилися зараз, позитивним знайомий з угорського боку була б спершу проста зміна керівника спільної комісії. На цій посаді прийнятніше було б бачити не впливового адміністратора і політика з особистого круга угорського прем’єр-міністра, а що добре зарекомендував себе своїми діловими і професійними якостями, відомого росіянам, фахівця. Це знаково понизило б політизовану ситуації, перевівши виникаючі проблеми в суто технічну площину або економічну сферу.
Як продемонструвала минула зустріч, угорська сторона обрала свою лінію оборони на засіданні спільної комісії. Зрозуміло, чинник суб’єктивної перешкоди абсолютно(і скандально) заперечувався міністром розвитку Угорщини Томашем Феллеги – главою спільної комісії з угорського боку.
У історії з 21,2% акцій MOL, відібраних у Сургутнефтегаза , угорці тепер заперечують яку-небудь первинну участь свого уряду. Що являється, як мінімум. некоректним, пам’ятаючи численні висловлювання у справі MOL нинішніх угорських урядових осіб, розпочинаючи ще з того періоду, коли вони знаходилися в опозиції. Тепер угорська сторона пропонує MOL і Сургутнефтегазу самим вирішувати виниклу проблему володіння акціями. Аргумент тут такий – обидві компанії є приватними фірмами, у внутрішні справи яких, якщо вони йдуть на законних підставах, державі не слід втручатися. В цьому відношенні необхідно звернути увагу на заяву міністра розвитку Т. Феллеги від 11 березня, т. е. за тиждень до московського візиту, про необхідність повернути в державну власність в Угорщині підприємства енергетичного сектора, т. е., потрібно розуміти, і MOL. І, хоча воно зроблене було зовсім з іншого приводу, проте, його потаємний сенс торкався ще і справи Сургутнефтегаза . Так угорська сторона заднім числом дала зрозуміти своїм російським партнерам, що при теперішніх стосунках вона нібито не здатна урядовими засобами вирішувати проблему і не може впливати на керівників MOL. Проблема тут, виходить, у позиції вищого менеджменту MOL, яка підкріплена місцевими судовими рішеннями. Істотно і зауваження Т. Феллеги про те, що діяльність іноземних фірм в Угорщині обмежена рамками, заданими членством цієї країни в ЄС. Таким чином, угорський уряд при усій його нинішній зовні ворожій риториці до ЄС, намагається перекласти відповідальність у суто внутрішній справі на Брюссель.
Отже, за підсумками останніх московських переговорів спірне питання було виведене угорцями за дужки двосторонніх урядових стосунків. Тим самим проблема пакету акцій MOL, враховуючи його фінансовий об’єм – на сьогодні близько 2 млрд. євро, переведена угорською стороною в розряд вже без втрат нерозв’язних для російського Сургутнефтегаза . Угорська сторона намагається ще і перекласти відповідальність за погіршення взаємних стосунків на російський уряд, який вимушений тепер робитиме самостійні кроки у справі Сургутнефтегаза .
В ході роботи комісії в Москві російська сторона обговорювала з угорцями і спільну роботу за проектом Південний потік . Угода про це була підписана ще весною 2009 р. Тут потрібно звернути увагу на цікавий момент, що виник під час обговорення проекту Південного потоку на засіданні спільної російсько-угорської комісії. Річ у тому, що 17 березня, якраз в день початку її роботи, Комерсант опублікував інтерв’ю з російським віце-прем’єром Ігорем Сечиним, в якому той заявив про можливість перегляду проекту Південний потік з відмовою від будівництва лінії газопроводу. У угорських ЗМІ стали говорити про те, що російський уряд блефує. При цьому була названа Туреччина, як мета подібних заяв. Що стосується Угорщини, то вона малася на увазі, оскільки саме в цей час в Москві і йшли переговори з Південного потоку за участю угорської делегації.
Російському уряду тепер необхідно серйозно замислитися про перспективи проекту, оскільки саме дії Угорщини у рамках нової національної політики Будапешта створюють на стику Балкан і Карпатського басейну – в Румунії, Сербії, на Україні і в Словаччині – широку дугу нестабільності з неясними перспективами, багатими вже найближчим часом важкими етнічними конфліктами.
На закінчення не можна не відмітити один з прорахунків, допущених російськими ЗМІ по висвітленню роботи в Москві російсько-угорської спільної комісії. Так російські журналісти з угорської редакції Голосу Росії припустимо очевидний промах. В якості одного з перспективних пунктів для співпраці вони назвали готовність російської сторони брати участь в реконструкції угорської АЕС в Пакше. При цьому цю гучну інформацію вони зв’язали з ім’ям російського віце-прем’єра Віктора Зубкова. Поза всяким сумнівом, проект реконструкції угорської атомної станції в Пакше був одним з основних питань порядку денного комісії. Це було погоджено двома сторонами заздалегідь. Проте було зовсім недоречно загострювати на нім увагу угорської аудиторії в ситуації масової істерії по відношенню до атомної енергетики, що йде зараз по світу в результаті катастрофи на блоках АЕС Фукусима в Японії. Подібна заява зустріла зараз тільки роздратування у угорських слухачів. Не забуватимемо і ту обставину, що угорський уряд готує тендер по реконструкції АЕС в Пакше, і перемога в нім російських фірм, якщо судити по тому, як складаються зараз російсько-угорські стосунки, зовсім не гарантована.