Як говориться Вам - наші вітання !!!
Тут без сумніву - знайдете дуже багато цікавого.
Кримський активіст: МЗС РФ давно погодився, що росіяни на Україні – національна меншість
Активіст народного фронту Севастополь – Крим – Росія Валерій Подячий. Ілюстрація: rusouz.org
Думка окремо взятого чиновника МЗС Росії – це ще не думка МЗС в цілому, і вже тим більше – один клерк не має права говорити від імені усієї Росії. Так сьогодні, 22 березня для ИА прокоментував заяву консула РФ в Криму Володимира Андрєєва активіст народного фронту Севастополь-Крим-Росія Валерій Подьячий.
Нагадаємо, Андрєєв раніше заявив, що засуджені українським судом за звинуваченням у сепаратизмі активісти Народного Фронту Севастополь – Крим – Росія вели шкідливу, провокаційну діяльність. Журналісти мене запитували: що ви робитимете, адже засуджені проросійські діячі проросійських організацій . Може, я таємницю для когось відкрию: це не проросійські діячі! Навіть навпаки: в конкретних проявах своєї діяльності вони суто антиросійські ! – сказав дипломат.
Думка окремо взятого чиновника – це не думка МЗС РФ. І вже тим більше цей клерк не має права говорити від імені усієї Росії, тому реагувати на його висловлювання я не буду. Свого часу радник-посланець посольства Росії на Україні Всеволод Лоскутов так прокоментував звинувачення в сепаратизмі, пред’явлене мені Службою безпеки України 28 листопада 2008 року : Позиція у нас така – переконання, якісь погляди, які, можливо, не відповідають офіційній позиції, – це не привід для переслідування громадських діячів. Ми цю позицію постійно викладаємо і декларуємо . Уся ця метушня навколо конференцій організацій російських співвітчизників у черговий раз показала, що російське питання на Україні і в Криму не можна вирішити за допомогою диаспорального підходу. Такі методи роботи годяться для вибудовування стосунків з російською діаспорою в Австралії, ЮАР, Аргентині і так далі. Це кліше МЗС РФ, який ще десять років тому погодився з тим, що росіяни на Україні – національна меншість. Російські дипломати повинні розуміти різницю між російськими співвітчизниками і російським народом , – відмітив, зокрема, Подьячий.
На його думку, росіяни України повинні чітко позначити свої вимоги до влади і держави в цілому і послідовно їх відстоювати, використовуючи усі допустимі політико-правові методи. А це, в першу чергу, відмова від українізації як ключової ланки національної політики в країні і визнання політико-правового статусу російського народу як государствообразующего на Україні. І далі, як наслідок, формування двуобщинной федерації і України як російсько-української держави, а також визнання російської мови державним. У цьому плані МЗС Росії може зайняти жорсткішу позицію, підтримуючи вимоги російських організацій. Особливо мають бути обумовлені питання статусу Криму і базування Чорноморського флоту в Севастополі. У квітні 1995 року Держдума РФ виступила гарантом проведення референдуму за Конституцією Республіки Крим від 6 травня 1992 року, але режим Кучми тоді цього не припустимо, оскільки напередодні Конституція Криму була скасована офіційним Києвом силовим шляхом в односторонньому порядку. У зв’язку з цим російський рух України повинен виступати за визнання Республіки Крим як суб’єкта федерації і відновлення дії її конституції зразка 1992 роки, а також за безстрокове перебування Чорноморського флоту РФ в Криму , – вважає активіст народного фронту. Унітаризм, одноязичие і багатовекторність – це порочний замкнутий круг і шлях в нікуди, який може знову привести Україну до неонацистського реваншу. Населення південного Сходу, що вважає себе частиною російської цивілізації, бажає максимальній реінтеграції з Росією, причому не лише гуманітарною і економічною, але також і військово-політичною. Якщо і далі Янукович не відмовиться від повторення курсу Кучми, то це наблизить регіоналів до їх безславного кінця , – додав він.
Як ми вже повідомляли, в лютому 2011 року апеляційний суд Криму в Сімферополі ухвалив вирок активістам організації Народний фронт Севастополь-Крим-Росія Валерію Подячему і Семену Клюєву, які звинувачуються в посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України. Вони були визнані винними і засуджені до 3 років позбавлення волі умовно з випробувальним строком на 1 рік.