Ігор Юргенс : Медведєв – не Горбачов
Голова правління Інституту сучасного розвитку Ігор Юргенс. Ілюстрація: insur – info.ru
Федеральний тижневик Російські вісті публікує інтерв’ю з головою правління Інституту сучасного розвитку Ігорем Юргенсом, текст якого нижче наводиться повністю :
Минулого року в інтерв’ю нашому виданню Ви заявили, що є прибічником другого президентського терміну Дмитра Медведєвої. Ваша позиція залишається колишньою?
Так, я залишаюся прибічником висунення Дмитра Медведєвої на другий президентський термін. Медведєв вже зробив головне. Він звернувся до нашого народу, особливо до молоді, з важливими словами, закликами, які були почуті. Тепер же, щоб залишитися в історії не просто в якості оракула, а політика, Медведєв повинен впродовж наступних шести років реалізувати ці слова в справи.
Тут же відмічу, що слова Медведєва на зовнішньополітичному треку, на якому він визначає політику, вже реалізовані. Вони матеріалізовані в зовнішньополітичну обстановку, що покращала для Росії. У внутрішній же політиці початі пілотні проекти модернізації дадуть можливість Президентові у разі його другого терміну працювати на цьому напрямі вже не з нуля .
Так що я як і раніше вважаю, що Медведєв повинен висувати свою кандидатуру на президентських виборах 2012 року. Як і раніше вважаю, що ці вибори мають бути максимально демократичними з урахуванням наших реалій, які в такий короткий термін неможливо переформатувати відповідно до канонів класичної демократії. Хоча і потрібно до цього прагнути.
Ви можете поставити питання: а якщо вибори все-таки відбулися б відповідно до канонів західної демократії і в них одночасно брали участь би обидва кандидати, Путін і Медведєв? Відповідаю: на сьогодні, за опитуваннями громадської думки, Путін лідирує. Якщо він задіює усі свої можливості, то, звичайно, він виграє. Кілька днів тому прес-секретар прем’єра Дмитро Пісків заявив, що Володимир Путін і Дмитро Медведєв спільно приймуть рішення, кому з них йти на вибори. Якщо кандидатом в Президенти стане Медведєв, то це буде актом жертовності Путіна як сильнішого і досвідченішого політика. Буде Путін, продовжимо служити Батьківщині і під його керівництвом.
Західна преса частенько підносить Вас як супротивника Путіна. Чи відповідає це дійсності?
Це абсолютно не відповідає дійсності. Перші вісім років правління Володимира Путіна мені здаються майже зразковими, зважаючи на тяжкість спадку, що дістався. Результати президентства Путіна ставлять його в когорту дуже успішних російських керівників. Причому я не закриваю очі на досконалі дуже складні вчинки, як справу ЮКОСа, припустимо. Але в моїх очах це переважується головною заслугою – стабільним розвитком країни. Але цикл стабілізації пройшов, настав цикл модернізації, а лідером циклу модернізації є Медведєв.
Не могли б Ви розвіяти побоювання консервативної частини нашого суспільства в тому, що другий президентський термін Медведєва стане втіленням ідей радикальної модернізації країни по крайніх ліберальних сценаріях? Що настає повторення горбачовського правління? А Путін буде відправлений у відставку?
Ніколи нічого в історії не повторюється буквально. Ні, не буде. Медведєв – не Горбачов. Що стосується радикальної модернізації, яка може розбалансувати обстановку в країні, цього теж апріорі не буде. Президент уміє слухати різні думки, і чує їх. Що гарантує від скачування в крайності. Навіть хоч би тому відставка Путіна з поста прем’єра не вписується в саму логіку дій Медведєва.
На крайньому немаргінальному фланзі нашої політичної системи знаходиться президентська рада з прав людини, голова якої Михайло Федотов нещодавно заявив, що нам, як і німців, потрібно розібратися зі своєю історією. Тобто Федотов, по суті, зробив непряму спробу прирівнювання СРСР до нацистської Німеччини.
Це як некоректне висловлювання, так і утрирувана інтерпретація. Президентська рада з прав людини, членом якої я є, націлений на примирення, а не на загострення ситуації. Тому я особисто виступаю проти поховання Леніна – цей крок порушив би стабільність.
Але раз таке питання виникає, відповім: Радянський Союз – ця країна – переможниця в Другій світовій війні. У тій страшній війні ми разом з нашими західними союзниками знищили абсолютне зло, нацистський людиноненависницький режим Німеччини.
Дійсно, у ряді прибалтійських країн політики намагаються провести паралель між гітлерівським і сталінським режимами. Але подібні погляди абсолютно не відповідають історичній правді. Ще раз повторюся, без Радянського Союзу не було б Перемоги над фашистською Німеччиною. І зараз ми б жили у іншому світі.