,
Ви Знаходитеся: Головна > Новини з усьго світу > Станіслав Тарасов : Візит Эрдогана в Москву – має відбутися складний діалог

Станіслав Тарасов : Візит Эрдогана в Москву – має відбутися складний діалог

станіслав тарасов : візит ердогана в москву має відбутися складний діалог

Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайип Эрдоган, російський політолог Станіслав Тарасов.

15 березня починається офіційний візит в Росію прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Тайипа Эрдогана. Він зустрінеться з російським президентом Дмитром Медведєвим і прем’єр-міністром Володимиром Путіним, візьме участь в другому засіданні турецько-російської Ради співпраці вищого рівня. У урядову делегацію Туреччини входять близько 200 бізнесменів і п’ять міністрів. Сторони, звичайно, звірять годинник по усьому комплексу двосторонніх стосунків. Тим паче, що візит турецького прем’єр-міністра доводиться на переддень 90-річчя підписання між Росією і Туреччиною Московського договору про дружбу і братерство. З 1921 року дві країни пережили немало періодів і взаємного зближення, і охолодження. В останні роки відношення переживають підйом. До речі, що побував нещодавно в Москві голова міжпарламентської російсько-турецької Групи дружби, депутат парламенту від правлячої Партії справедливості і розвитку Саліх Капусуз заявив ИА, що між керівниками Росії і Туреччини досягнутий небувалий за історичними мірками високий рівня політичної довіри. Дійсно, це так, оскільки по багатьох напрямах зовнішньої політики Росія і Туреччина діють практично спільно, що створює сприятливий фон для торговельно-економічної і культурної співпраці. Росія – один з п’яти найважливіших торгових партнерів Туреччини. Москва і Анкара заявили про намір досягти взаємного товарообігу до 100 млрд. доларів, що зв’язано з елементами деякої інтеграції економік двох країн. Для порівняння: нині товарообіг між двома країнами наближається до 40 мільярдів доларів в рік. Найближчим часом сторони мають намір відмовитися від візового режиму, що не лише збільшить і без того величезний туристичний потік, передусім, росіян в Туреччину, але і полегшить контакти між бізнесменами двох країн. Що стосується економічних зв’язків, то доки їх головний зміст – обмін енергоресурсами. Туреччина займає дуже вигідне місце для того, щоб російські енергоресурси могли поставлятися в Європу.

Але тут якраз і виникають деякі проблеми. Туреччина продовжує переговори з Росією про трубопровід Самсун – Джейхан. Днями в Казані у рамках засідання змішаної міжурядової російсько-турецької комісії з торговельно-економічної співпраці сторони обговорювали проект будівництва нафтопроводу Самсун – Джейхан, а точніше, його економічну модель. Цей нафтопровід протяжністю 555 км планується прокласти по території Туреччини між узбережжям Чорного моря в районі міста Самсуна і берегом Середземного моря в Джейхане. Взаємоприйнятне рішення доки не досягнуто. Складається враження, що турецька сторона намагається скористатися ситуацією, що склалася з проектом Бургас, – Александруполис, з якого російська сторона може вийти із-за позиції Болгарії. До того ж, кажучи відверто, багато російських експертів відносять проект Самсун-Джейхан до категорії політичних. Транснефть вже реалізує проект БТС-2, який дозволить понизити залежність Росії від країн - транзитеров, а у разі потреби у збільшенні об’ємів поставок нафти на західному напрямі Росія зможе скористатися колишніми маршрутами через Білорусію. Проте, правда і те, що участь Росії в проекті Самсун – Джейхан дозволить розширити експортні можливості нафтопроводу КТК, по якому вуглеводні з Каспійського регіону, зокрема, Казахстану, можуть поставлятися на світові ринки.

Відмітимо ще один важливий момент. За місяць до наміченої на квітень офіційної презентації Південного потоку у Брюсселі, майже наступного дня після підписання Анкарою тільки попередньої угоди про прокладення газопроводу в її територіальних водах, і буквально за декілька днів до візиту в Москву прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Тайипа Эрдогана, прем’єр-міністр РФ Володимир Путін дав вказівку Міненерго вивчити питання про перспективи будівництва підприємства по виробництву зрідженого природного газу(СПГ) на узбережжі Чорного моря. Ми розуміємо, що будівництво заводів по зріджуванню розкриває нам більше можливостей по диверсифікації ринків збуту, – відмітив Володимир Путін. – Але паралельно нам треба поговорити з нашими колегами в Європі і про те, щоб спільно з ними попрацювати над проектами будівництва споруд по прийому зрідженого газу і по будівництву споруд по його розрідженню і напряму в газотранспортну систему європейських партнерів . Нагадаємо, що Південний потік повинен пройти з Росії у Болгарію по дну Чорного моря. Далі газопровід планувалося розділити на дві гілки: через Грецію на південь Італії і через Сербію і Угорщину в Австрію. Зразковим терміном запуску називався 2013 рік, але будівництво ще не почалося. Тому рішення російської сторони можна вважати деякою розв’язкою – можливо, проміжного типу – складної інтриги, яка утворилася навколо проекту Південний потік з ЄС. Брюссель, як відомо, протиставляє Південному потоку свій проект – газопровід NABUCCO, розраховує заповнити його газом з каспійського регіону в обхід Росії. У числі постачальників називаються Туркменія і Азербайджан. Анкара до останнього моменту розігрувала карту NABUCCO, розраховуючи на прорив через Азербайджан в Туркменію. Але вона затягнула момент і, можливо, упустила ситуацію: потрясіння в Північній Африці і на Близькому Сході набувають довгострокового характеру, що серйозно загрожує стабільності транспортування енергоресурсів з країн Близького Сходу. До речі, за оцінкою західних експертів, в зоні геополітичної турбулентності може виявитися і Туреччина.

Нарешті, у світлі японських події, пов’язаних з ситуацією, що склалася на АЕС, в підвішеному стані може виявитися і проект спорудження першої в Туреччині АЕС. В зв’язку з цим міністр енергетики і природних ресурсів Танер Йилдиіз заявив про те, що Туреччина напружено стежить за тим, що відбувається на атомних електростанціях в Японії. Річ у тому, що нам небайдуже як розвиватимуться в Японії події, тому що Туреччина також найближчим часом має намір запустити декілька АЕС і тому ми уважно стежимо за тим, що відбувається, за усіма позитивними і негативними аспектами , – відмітив в зв’язку з цим турецький міністр. За його словами, для нас це украй важливо і ми усі прорахунки і недоліки в діяльності японських АЕС обговоримо з нашими російськими колегами, щоб, не дай Бог, подібне не повторилося . Чи означає це, що Туреччина, навіть з урахуванням досвіду Японії, не прагнутиме заморозити проект Аккую, поки не очевидно, хоча Анкара розуміє, що з його реалізацією вона зміцнить своє місце на міжнародній арені, як країна, сучасна в усіх відношеннях. Тим паче, що майже увесь об’єм використовуваного країною рідкого палива і природного газу, імпортується Туреччиною і, що на 70% країна залежить від отримуваної ззовні енергії. Але і Туреччину зрозуміти можна, оскільки велика частина її території вважається сейсмічно небезпечною. Нещодавно два німецьких учених – Тобиас Херберт і Олівер Хайдбах – опублікували свою наукову роботу - страшилку . За їх даними наступний після Японії щонайпотужніший землетрус може статися в районі Стамбулу. В зв’язку з цим турецькі сейсмологи уважно стежать за так званими живими розломами, один з яких – Северо-анатолийский – простягнувся по території Туреччині майже на 1000 кілометрів. Що робити в таких умовах? Відмовитися від будівництва АЕС, прокладення нового транспортного тунеля між азіатською і європейською частиною Стамбулу, або взагалі відмовитися від будь-кого будівництво до настання часів Апокаліпсису ? Звичайно, немає. До речі, відносно перспектив будівництва в Туреччині АЕС добре сказав прем’єр-міністр України Микола Азаров після недавньої зустрічі з главою турецького уряду Реджепом Эрдоганом в Стамбулі. За його словами, безпечне використання атомної енергетики на сьогодні можливе, альтернативи цьому немає, і тільки надзвичайно багаті країни можуть собі дозволити роздумувати над можливістю закриття існуючих у них АЕС. Так що главі турецькому уряду Реджепу Тайипу Эрдогану в Москві доведеться вирішувати досить складні проблеми, щоб не збити темпів у формуванні стратегічного партнерства з Росією.

Прислухайтесь :)

Теги:

Без зайвих коментарів.