Як говориться Вам - наші вітання !!!
Тут без сумніву - знайдете дуже багато цікавого.
Придністров’я: Заяви Лаврова ставлять під сумнів доцільність усіх форматів молдавсько-придністровського врегулювання
Після зроблених 29 березня в Москві, за підсумками переговорів з главою МЗС Молдавії Юрієм Лянке, заяв міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про підтримку територіальної цілісності Молдавії, необхідності виведення російських озброєнь з Придністров’я і перспективи зміни миротворчого механізму в контексті придністровського врегулювання , МЗС Придністровської Молдавської Республіки 30 березня виступив із заявою. ИА приводить текст документу повністю:
У Придністров’ї звернули увагу на зростання числа заяв по проблематиці молдавсько-придністровського врегулювання від представників різних держав і міжнародних структур і з вдячністю сприймають турботу про майбутнє народів, що мешкають в цьому регіоні Європи.
В той же час, враховуючи те, що частенько окремі фрази із заяв високопоставлених представників тих або інших держав висмикуються з контексту, а це створює підстави для двозначних тлумачень і завищених очікувань від різних заходів зовнішньополітичного характеру, так чи інакше зв’язаних з нормалізацією стосунків між двома суверенними державами – Придністровською Молдавською Республікою і Республікою Молдова, придністровська сторона вважає необхідним роз’яснити наступне.
Перше. Придністровська Молдавська Республіка підтверджує свою готовність до ведення переговорного процесу на основі принципів рівноправ’я, створення багаторівневої системи гарантій і безумовного виконання раніше досягнутих домовленостей.
Проте перманентна політична криза в Республіці Молдова, що почалася в 2009 році, і відсутність легітимно обраного президента Молдавії не дозволяють говорити про можливість повноцінного відновлення переговорного процесу на усіх рівнях, в першу чергу, на рівні того, що бере юридичних і політичних зобов’язань, а не на рівні пропаганди і націлених на зовнішнього споживача заяв.
Друге. У Придністров’ї високо цінують зусилля російських миротворців, які спільно з іншими учасниками миротворчої операції бережуть світ і спокій в Придністров’ї. Ця операція як і раніше зберігає свою актуальність і затребуваність, незважаючи на спроби молдавської влади дискредитувати цю операцію.
Як справедливо відмітив міністр закордонних справ Російської Федерації, існує єдино можливий алгоритм кроків відносно миротворчої операції. Перший етап – це визначення остаточної моделі врегулювання, і тільки на наступному етапі, у разі доцільності, може бути поставлене питання про трансформацію нинішньої операції в мирогарантийную, яка забезпечувала б досягнуті підсумки врегулювання.
Що стосується військового майна колишньої 14-ої армії, що знаходиться в Придністров’ї, то це питання знаходиться у винятковій компетенції керівництва Російської Федерації і Придністровської Молдавської Республіки. Збереження цих об’єктів надійно забезпечується як російськими військовими, так і придністровськими силовими структурами, в чому не так давно змогли переконатися високі представники міністерств закордонних справ Росії і України.
Третє. У Придністров’ї розуміють важливість Постійної наради з політичних питань у рамках переговорного процесу по придністровському врегулюванню (формат 5+2 ), в якому п’ятірку складають засновники формату : Молдавія і Придністров’я(сторони), Росія, Україна і ОБСЄ(посередники), а двійку – що приєдналися до формату в 2005 році на основі консенсусу усіх учасників спостерігачі від ЄС і США, і готові спільно з іншими його учасниками докладати зусиль для його розблокування.
В той же час, невірно чекати, що від розблокування офіційної роботи цього консультативного форуму магічним чином станеться автоматичний дозвіл усіх наявних проблем. Формат 5+2 – один з допоміжних форматів, який покликаний сприяти повноцінним переговорам двох рівноправних сторін конфлікту, а не місце для нав’язування тих або інших рішень.
У цьому контексті придністровська сторона чекає, що щонайменше чотири учасники формату 5+2 (Молдавія, Придністров’я, Росія і Україна) як і раніше пов’язані раніше узятими на себе зобов’язаннями(спільні заяви від 18 березня 2009 року і 17 травня 2010 року) відносно необхідності створення умов для відновлення офіційної роботи в цьому форматі. Вважаємо, що Російська Федерація і Україна, як держави-гаранти, зможуть внести активніший вклад в створення таких умов, що дозволило б реальними кроками наблизити перспективи відновлення роботи Постійної наради. .
Четверте. Придністровська сторона нагадує, що цілі і завдання Постійної наради. ., як і переговорного процесу в цілому, чітко визначені раніше підписаними документами. Переговорний процес ведеться для визначення конкретних параметрів підсумкового документу про усеосяжний дозвіл придністровської проблеми .
Хоча нічого нового в недавніх заявах не прозвучало, підкреслимо, що не в одному з документів переговорного процесу не йде мові про врегулювання у рамках єдиної держави у рамках територіальної цілісності Республіки Молдова (цитата із заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова – прим. ИА ). Спроби зумовити модель врегулювання до рішення самих сторін конфлікту в корені суперечать непорушному в переговорному процесі принципу рівноправ’я сторін.
Будь-які спроби втиснути складний і усеосяжний процес переговорів прокрустове ложе нав’язуваних ззовні моделей, що не враховують реалії, що склалися, і права людини, що порушують, зустрінуть відторгнення у народу Придністров’я і поставлять під сумнів доцільність ведення роботи в штучно обмежених рамках у будь-яких форматах.
П’яте. Придністровський народ самостійно і чітко визначив своє майбутнє. Народ Придністров’я ніколи не жив у складі Республіки Молдова і не був пов’язаний з державністю Молдавії як в новітній період історії, так і на більше ранніх етапах, за винятком періоду співіснування у рамках Радянського Союзу. Ми бачимо свою долю виключно як суверенна незалежна держава – рівноправний член міжнародного співтовариства. У зв’язку з цим для придністровської сторони не представляє актуальності питання територіальних розмінів , які ведуться або можуть вестися третіми державами, тому чиї-небудь відмови від Придністров’я не є предметом для серйозних коментарів(28 березня румунські ЗМІ з посиланням на дані сайту Wikileaks повідомили, що в 2007 році Кишинів був готовий піти на відмову від Придністров’я на користь України в обмін на входження в ЄС шляхом створення з Румунією єдиної надгосударственной структури під робочою назвою RomaNova. У свою чергу інше румунське видання Gandul повідомило, що українські дипломати підозріло віднеслися до цієї ідеї Кишинева, побоюючись подальшої експансії Румунії в регіоні – прим. ИА ).
Переконані також, що саме визнання незалежності Придністровської Молдавської Республіки, а не надії, на нейтралітет держави(Молдавії – прим. ИА ), повноцінно інтегрованої в численні програми НАТО і розвиваючої нові програми військово-політичної співпраці з одним з найбільш активних членів Альянсу(Румунією – прим. ИА ), стало б дуже істотним вкладом в створення архітектури безпеки на європейському континенті.
Як вже підкреслювалося, єдиним суб’єктом, уповноваженим приймати рішення про свою долю, є багатонаціональний придністровський народ, воля якого виражена в ході всенародних референдумів, у тому числі в 2006 році, коли більше 97% що прийшли для участі в голосуванні висловилися за незалежність Придністров’я .