Експерт: Ідея української незалежности вже почала тріщати по швах
Український політолог Семен Уралов. Ілюстрація: atv.odessa.ua
Український політолог Семен Уралов в коментарі ИА аналізує положення України через 20 років після розпаду СРСР, а також коментує результати соцопитування, згідно з якими 47% українців зараз підтримали б збереження СРСР.
Для того, щоб аналізувати громадські настрої українських громадян відносно розпаду СРСР, потрібно спершу згадати яку основу лежало в самій ідеї української незалежности . Я використовуватиму термін саме незалежность , тому що за моїм переконанням найбільшим суверенітетом і можливістю вільно розпоряджатися власною долею Україна якраз володіла, знаходячись у складі СРСР.
Незалежность України підносилася спочатку як ідея без Росії . Результати референдуму 1991 року були власне результатами масованої пропаганди сепаратизму, де в основі лежали суто побутові і економічні аргументи – мовляв, центр(Москва) забирає у нас більше, ніж ми робимо. І як тільки ми позбавимося від цієї несправедливості, то життя кожного з нас буде безтурботним і багатим. Тобто насправді в основі української незалежности лежав банальний споживчий міф з казки про Емеле. З іншого боку, організаційною основою незалежности була управлінська нездатність центру управляти ситуацією. І потрібно не забувати, що саме РРФСР раніше України вийшов із складу Союзу. І потрібно бути чесними – в Росії 20 років тому спекулювали тим же споживчим міфом про те, що ми годуємо національні республіки. Тобто українська незалежность – це продукт організаційної імпотенції Кремля і ліберальних споживчих міфів.
Подальші 20 років міф про українську незалежности активно підігрівався українськими елітами вже в суто утилітарних цілях – щоб виправдати свою потребу. Для цього використовувалися міфи про євроінтеграцію; спекуляції про вічний утиск українців з боку Москви і відверто провокаційні страшилки про війну в Чечні і злісному авторитарному Путіну. Увесь набір цих міфів був потрібний для того, щоб прикрити непривабливу політекономічну дійсність України. Але якщо відкинути убік усі міфи і страшилки, то ніякої ідеї, окрім приватизації, українська еліта своєму народу не запропонувала. Несправедливий розподіл суспільної і державної власності на користь приватних осіб – це єдиний політекономічний процес, який проходив і проходить на Україні. У нас немає політики, немає політиків і немає політичних ідей – у нас є розтягнута на 20 років приватизація і боротьба за власність. Але маніпулювати будь-яким, навіть найнаївнішим і довірливішим народом можна довго, але не нескінченно. 20 років – це досить довгий термін і мене дивує, що українці так довго перебували в ілюзіях відносно наших еліт і їх справжніх цілей.
Недивно, що сама ідея української незалежности почала тріщати по швах. Насправді питання було в тому, коли почнеться протверезіння. Тому результати соціології, представлені в Києві, чітко вказують на тектонічні зрушення в українській громадській думці. Громадяни України нарешті починають розуміти увесь масштаб маніпуляцій, який з ними здійснювали. Ще раз повторюся, еліти можуть обманювати народ довго, але не вічно .